Цікавинки для батьків

Особливості нових вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови

Нові вимоги до оцінювання навчальних досяг­нень молодших школярів розроблено на засадах компетентнісного підходу, який передбачає спря­мованість навчального процесу на формування в учнів ключових і предметних компетентностей.

Державним стандартом початкової загальної освіти (освітня галузь "Мови і літератури") і новою навчальною програмою з української мови для 1—4 класів визначено, що основна мета початкового курсу української мови полягає у формуванні кому­нікативної компетентності, складниками якої є:

• досвід мовленнєвої діяльності;
• знання про мову й мовлення;
• орфографічні й пунктуаційні вміння;
• графічні навички письма.

Зазначені складники є об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень молодших шко­лярів з української мови.

Досвід мовленнєвої діяльності передбачає здатність слухати і розуміти текст, будувати діалогічні та усні й письмові монологічні висловлювання (переказ, твір), читати доступні тексти.

Перевірка аудіативнихумінь (слухання-розуміння) здійснюється шляхом прослуховування художнього тексту і виконання тестових завдань, що стосуються його змісту, послідовності подій, головної думки. Обсяги текстів, згідно з програмою, відповідають таким нормам:

• у 2 класі — 120-200 слів;
• у 3 класі - 220-300 слів;
• у 4 класі — 320-400 слів.

Тести для перевірки аудіативних умінь мають такі характеристики:

• у 2 класі — 4 запитання з двома варіантами відповідей;
• у 3 класі — 6 запитань з трьома варіантами відповідей;
• у 4 класі - 6 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Звертаємо увагу на те, що в 4 класі в тестових завданнях пропонується по 4 варіанти відповідей. Ці зміни зумовлені такими чинниками: по-перше, згідно з теорією тестології об'єктивність тесту можлива за умови наявності в закритих тестових

завданнях не менше чотирьох варіантів відповіді; по-друге, для проведення моніторингів якості освіти різних рівнів (міжнародного, всеукраїнського, регіонального) використовуються тестові завдання саме з такою кількістю варіантів відповідей; по- третє, в 5 класі випускникам початкової школи доведеться виконувати тестові завдання саме такого формату. Тому в 4 класі доцільно готувати учнів до виконання цих завдань.

Використання меншої кількості варіантів відпо­відей у завданнях для 2—3 класів зумовлене тим, що в цей період молодші школярі тільки вчаться вико­нувати завдання такого типу.

Оцінювання тестових завдань, призначених для пе­ревірки аудіативних умінь, здійснюється таким чином:

• у 2 класі виставляється по 3 бали за кожну правильну відповідь;
• у 3-4 класах - по 2 бали за кожну правильну відповідь.

Перевірка діалогічного мовлення здійснюється шляхом побудови учнями діалогів, обсяги яких мають відповідати таким нормам:

• у 2 класі — 3—4 репліки;
• у 3 класі - 4-5 реплік;
• у 4 класі — 5—6 реплік.

Зазначаємо, що вказані обсяги розраховані на двох учасників діалогу. При цьому не враховуються формули мовленнєвого етикету (слова ввічливості, форми звертання).

Монологічне мовлення перевіряється шляхом побудови усних та письмових переказів і творів.

Для переказів слід використовувати тексти визна­чених навчальною програмою обсягів, а саме:

• у 2 класі — 40—50 слів;
• у 3 класі - 50-70 слів;
• у 4 класі — 70-100 слів.

Обсяги учнівських творів, відповідно до програми, мають бути такими:

• у 2 класі — близько 40 слів;
• у 3 класі — близько 60 слів;
• у 4 класі - 60-80 слів.

За усні та письмові перекази й твори виставля­ється одна оцінка — за зміст. Грамотність письмових зв'язних висловлювань оцінюється вербально.

Перевірка навички читання здійснюється лише в 1 класі (у 2—4 класах цей вид перевірки проводиться на уроках літературного читання). Під час перевірки беруться до уваги:

• спосіб читання (буквами, складами, цілими словами);
• правильність;
• виразність;
• швидкість (на кінець 1 класу — 20-30 слів за хвилину);
• розуміння змісту прочитаного.

Знання промову й мовлення перевіряються в кінці вивчення мовного розділу шляхом проведення тесто­вих контрольних робіт, які мають такі характеристики:

• у 2 класі пропонується 5 завдань: 3 закритих (з трьома варіантами відповідей) і 2 відкритих:
• у 3 класі — 8 завдань: 4 закритих (з трьома варі­антами відповідей) і 4 відкритих;
• у 4 класі — 8 завдань: 4 закритих (з чотирма варіантами відповідей) і 4 відкритих.

Звертаємо увагу на те, що в контрольних роботах для 2 класу збільшено кількість відкритих завдань до двох (раніше пропонувалось одне відкрите зав­дання) і в результаті загальна кількість становить п'ять завдань. У 4 класі, на відміну від попередніх критеріїв оцінювання, в закритих тестових завдан­нях пропонується по 4 варіанти відповідей (було по три варіанти).

Оцінюються запропоновані тестові роботи таким чином:

• у 2 класі за кожне закрите завдання виставля­ється 2 бали, за відкрите - 3 бали:
• у 3—4 класах за закриті завдання виставляється по 1 балу, за відкриті — по 2 бали.

За допущені у відкритих завданнях орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила зніма­ється і бал.

Перевірка орфографічних і пунктуаційних умінь

здійснюється шляхом списування текстів і напи­сання диктантів.

Обсяги текстів для списування й диктантів, згідно з програмою, повинні бути такими:

• у 1 класі — 20—30 слів;
• у 2 класі - 30-50 слів;
• у 3 класі - 50-70 слів;
• у 4 класі - 70-90 слів.

При оцінюванні диктантів та списаних текстів береться до уваги грамотність, каліграфія і культура оформлення письмової роботи.

Грамотність оцінюється за поданою нижче шкалою:

1. бал — 9 і більше помилок;
2. бали - 8 помилок;
3. бали — 7 помилок;
4. бали — 6 помилок;
5. балів — 5 помилок;
6. балів - 4 помилки;
7. балів — 3 помилки;
8. балів — 2 помилки;
9. балів — 1 помилка;
10. балів — 1 негруба помилка або 2—3 виправлення;
11. балів — 1 виправлення;
12. балів — без помилок і виправлень.

Звертаємо увагу на те, що від оцінки за грамот­ність віднімається 1—2 бали за недотримання каліг­рафії і/або культури оформлення роботи.

На основі списаного тексту здійснюється також оцінювання графічної навички. При цьому в 1 класі беруться до уваги каліграфія (форма, розмір, нахил, поєднання букв) і дотримування учнем гігієнічних правил. Оцінюються зазначені показники вербально.

У 2—4 класах оцінювання графічної навички здій­снюється в балах. До уваги беруться — форма букв, їх розмір, нахил, поєднання, а також культура офор­млення роботи і швидкість письма. За кожний із заз­начених шести показників виставляється по 2 бали.

Швидкість письма рекомендуємо перевіряти таким чином: розпочинати списування тексту учні мають одночасно за сигналом учителя. Через 3 хви­лини педагог дає команду зупинитись, поставити олівцем вертикальну лінію після останнього списа­ного знака (букви, коми, крапки тощо) і продовжи­ти списування тексту. Під час перевірки виконаної роботи вчитель підраховує кількість знаків до поз­наченої олівцем лінії, ділить отриманий результат на 3 хвилини й одержує таким чином середню швидкість письма кожного учня.

Норми швидкості письма визначені програмою і становлять:

• у 2 класі - 16-25 знаків/хв;
• у 3 класі - 26—35 знаків/хв;
• у 4 класі - 36—45 знаків/хв.

Під час оцінювання ведення робочого зошита з української мови беруться до уваги каліграфія, грамотність, культура оформлення робіт, робота над помилками. За кожний із зазначених чотирьох показників виставляється від 1 до 3 балів (наприклад, якщо всі роботи в зошиті виконані каліграфічно правильно, то за цей показник виставляється 3 бали, якщо в роботах трапляються окремі помилки в на­писанні чи поєднанні букв — виставляється 2 бали, за значні порушення каліграфії — 1 бал, у разі, якщо роботи в зошиті виконані некаліграфічно, за калі­графію виставляється нуль балів).

Оцінювання роботи над помилками слід здій­снювати таким чином: 3 бали виставляється, якщо після кожної перевіреної вчителем роботи наявна робота над помилками в такому вигляді: виписане слово, в якому було допущено помилку, після нього записано 2—3 слова на це саме правило і речення зі словом, у якому була помилка. Якщо учень записав тільки слова — виставляється 2 бали. Коли виписа­не лише слово, в якому була помилка, ставиться 1 бал. За відсутності робіт над помилками виставля­ється нуль балів.

Оцінку за ведення зошита заносять до класного журналу і враховують як поточну.

Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1—4 класах, подано в таблиці.

Звертаємо увагу на те, що в кінці 4 класу змінено спосіб перевірки писемного мовлення: замість письмового переказу учні повинні писати твір.

Пропонуємо взяти до уваги деякі загальні методичні поради щодо перевірки й оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з укра­їнської мови:

— письмові контрольні роботи в початкових кла­сах проводяться на другому або третьому уроці за роз­

кладом у середині робочого тижня, не більше однієї роботи в день, а протягом тижня — не більше двох;

• недоцільно проводити на одному уроці дві перевірні роботи;
• усі письмові роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку;
• після перевіреної роботи повинна бути робота над помилками, виконана колективно під керів­ництвом учителя чи самостійно;
• виправлення різних видів помилок рекомен­дується здійснювати такими способами: 1) графічно неправильно написану літеру вчитель підкреслює й на полях чи в окремому рядку для практичного вправляння дає зразок правильного їх написання (під час формування графічних навичок допуска­ється виправлення форми літери з метою вказування, де саме учень припускається помилки, неправиль­ність нахилу помічається похилою лінією поряд із буквою, яку дитина написала неправильно); 2) граматичні та пунктуаційні помилки вчитель підкреслює і виправляє власноруч; 3) стилістичні й лексичні — підкреслює хвилястою лінією (на наступних уроках найтиповіші з них колективно обговорюються, внаслідок чого неправильно по­будовані речення удосконалюються й записуються в зошит);
• до виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано: у зоши­тах учнів, які навчаються на достатньому й високо­му рівнях, підкреслити слово з помилкою, в інших учнів — підкреслити помилку. Саме виправлення пропонується зробити учням під час виконання роботи над помилками. Виправляти записи повністю потрібно в зошитах учнів, які неспроможні зробити це самостійно. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.