На початку XXI століття стає очевидним, що суспільство вступає в нову інформаційну епоху. Збільшення обсягу інформації та, водночас, бурхливий розвиток інформаційних технологій зумовлюють появу нових інформаційних засобів та підвищення їх впливу на всі сфери життя людини. Практика свідчить, що в сучасних умовах глобальної комп'ютеризації суспільства в більшості учнів інтерес до читання поступово зникає. Внаслідок цього перед сучасною школою ставляться завдання, спрямовані на розвиток зацікавленості школярів читанням в умовах інформаційного навчального середовища.
У сучасній початковій школі проблема формування школярів-читачів висвітлена до певної міри частково. Окремі важливі аспекти цієї проблеми відображені в наукових працях вітчизняних учених О.Савченко, Н.Скрипченко, М.Наумчук, Г.Ткачук та ін. У роботах цих авторів визначаються першооснови літературної освіти в початковій школі, обґрунтовуються основні вимоги до позакласного читання, розглядаються взаємозв'язки класного й позакласного читання, розробляється зміст читацьких умінь. Однак розвиток читацьких інтересів в умовах використання інформаційних засобів навчання все ж залишається предметом спеціального дослідження.
Проаналізувавши психологічні особливості молодших школярів, яким притаманне конкретно-- образне (наочне) мислення, ми дійшли висновку, що для формування інтересу до читання необхідна ефективніша форма ознайомлення учнів із навчальним матеріалом, тобто мультимедійна та інтернет.
Отже, мета статті - розкрити особливості розвитку читацьких інтересів у молодших школярів за допомогою використання мультимедіа та інтернету на уроках класного та позакласного читання.
Останнім часом у початкових класах стали популярними мультимедійні уроки . Це пояснюється тим, що викладач сам обирає форму та послідовність викладання навчального матеріалу, розширює зміст уроку, ілюструє його малюнками, анімаціями та відеофрагментами.
Оскільки термін "мультимедійний урок" є порівняно новим у педагогічній науці, вважаємо за доцільне детальніше розглянути поняття "мультимедіа" та визначити особливості "мультимедійного уроку" й "уроку з мультимедійною підтримкою".
Проблемі впровадження й ефективного застосування мультимедійних технологій в освіті присвячено чимало праць, які можна систематизувати за двома основними напрямками: розробка загальних теорій використання мультимедіа (В.Агеєв, Т.Альфтан, В.Безпалько, В.Биков, А.Васюра, А.Єршов, П.Жданович, К.Колін, С.Свириденко та ін.); тех¬нічні характеристики мультимедіа (М.Гук, М.Гурієв, М.Коляда, С.Новосельцев, А.Хуторський та ін.).
У дослідженнях цих вчених пропонуються різні тлумачення "мультимедіа". Усвідомлюючи проблемність визначення цього поняття, ми так само, як і С.Хомич, розуміємо під мультимедіа "представлення об'єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто в будь-який відомий у наш час спосіб".
Зазначимо, що дослідники співвідносять поняття "мультимедійний урок" із близькоспорідненими - "комп'ютерний урок", "урок із мультимедійною підтримкою", "урок із застосуванням інформаційно- комунікаційних технологій", "урок із застосуванням технічних засобів навчання", "урок із використан¬ням педагогічних програмних засобів" тощо.
На думку Г.Аствацатурова, треба розрізняти поняття "мультимедійний урок" і "урок із мультимедійною підтримкою". Науковець наголошує, що мультимедійним слід вважати урок, на якому використовується багатосередовишне представлення інформації за допомогою технічних засобів, насамперед, комп'ютера. На уроці з мультимедійною підтримкою мультимедіа використовується лише для посилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним із головних учасників освітнього процесу.
Мультимедійним уроком слід вважати предмети інформаційного циклу, які проводяться, як правило, в комп'ютерному класі.
На відміну від "мультимедійного", урок із "мультимедійною підтримкою" - більш розповсюджений в освітніх закладах України. Це форма організації навчального процесу, де засоби мультимедіа використовуються епізодично, для посилення навчального ефекту.
За нашими спостереженнями, результативність формування читацьких інтересів підвищиться, якщо на класному та позакласному читанні застосовувати мультимедійну презентацію (послідовність слайдів, об'єднаних однією тематикою), виконану як добре відомими програмними засобами - Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow; фрагменти навчально-пізнавальних мультфільмів ("Уроки тітоньки Сови", "Золотий глобус", "Твої веселі друзі звірята"); науково-популярні фільми.
Підкреслимо, що використання на уроці мультимедійних технологій не змінює ні тип, ні структуру уроку. Цілком очевидно, що змінними будуть тільки ступінь і час мультимедійної підтримки: від декількох до тридцяти хвилин - залежно від мети, місця в системі уроків, призначення, наявності засобів і програмного забезпечення, готовності вчителя до застосування мультимедійних продуктів.
Установлено, що мультимедіа може використо¬вуватися нарізних етапах уроку. Так, для організації класу — демонстрація теми; для активізації опорних знань — поява на екрані запитань і завдань, які підводять до вивчення теми; для формування нових понять - ілюстрація нового матеріалу у вигляді основних понять, малюнків, анімацій; для використання знань і вмінь — показ запитань і завдань, які вимагають розумової діяльності; для контролю й обліку знань - подання завдань різного рівня складності.
На уроках класного та позакласного читання мультимедіа дає змогу організувати навчальний матеріал з урахуванням ілюстративно-описового та схематичного способів навчальної діяльності.
1. Ілюстративно-описовий передбачає показ портретів письменників, пейзажів, подій під час розповіді вчителя.
2. Схематичний (репродуктивний) націлений на конструювання структурно-логічних схем. Наприклад, з'єднати половинки прислів'їв та знайти ті з них, що розкривають головну думку тексту.
Отже, мультимедійні продукти не відповідають за якість і результативність уроку, на якому формуються читацькі інтереси, але сприяють його якості та результативності, дозволяють урізноманітнити процес сприймання інформації, роблять урок більш яскравим і насиченим. Але найважливішим у про¬цесі організації уроку був і залишається вчитель.
З нашої точки зору, для формування читацьких інтересів важливими є пошукова та інформаційна функції, що їх надає інтернет.
Інформаційна функція дозволяє читачу швидко отримати потрібну довідку. Це можуть бути книжки і журнали, методична література, словники, статті, схеми, малюнки, відеоматеріали, електронні бібліотеки та ін.
Пошукова функція спрямована на пошук необхідної інформації в мережі інтернет (каталоги, колекції посилань).
Доцільно відзначити, що отримати і відшукати інформацію можна на сайтах, які являють собою сукупність сторінок, об'єднаних однією тематикою.
Проведений нами аналіз українських сайтів для дітей засвідчив, що для формування читацького інтересу слід використовувати сайти, на яких учні можуть відшукати цікаву книгу, прислівя, загадки, картини, робити повідомлення з певного питання, зрозуміти роботу бібліотечного каталогу та за його допомогою знайти потрібну літературу. Назвемо їх:
а) сайти дитячої літератури: "Книги для дітей" (childbooks.blox.ua/html), "Весела абетка" (abet- ka.ukrlife.org), "Світ дитини" (abetka-logopedka.org), "Українська казка" (kazka.in.ua), "Дитяча література" (ae-lib.org.ua/litchild.htm), "Левко" (levko.info), "Країна міркувань" (mysl.lviv.ua), "Петрик" (petryk.com.ua));
б) сайти дитячих енциклопедій: Все для детей. Почемучка (allforchildren.ru/why/indexl.php); Почемучки в вопросах и ответах (vse-obo-vsem.com); Poznaiko (http://poznaiko.ru);
в) сайти дитячих бібліотек різних міст: м. Херсон - library.kherson.ua/child; м. Миколаїв - kinder. mksat.net; м. Запоріжжя — androsova.ucoz.ru та ін.;
г) сайти обласних універсальних наукових бібліотек: Херсонська обласна бібліотека ім. О.Гончара (lib.kherson.ua);
г) сайти музеїв та картинних галерей України: Музейний простір України (prostir.museum/sites/ua), Національний художній музей України (namu.kiev.ua), Одеський художній музей (museum.odessa.net/ fineartsmuseum), музей І.М.Гончара (honchar.org.ua), Національний заповідник "Херсонес Таврійський" (chersonesos.org), Львівська національна галерея мистецтв (lvivgallery.org), Одеський музей західного і східного мистецтва (oweamuseum.odessa.ua);
е) сайти, які містять біографію та портрети письмен¬ників: ukrlit.vn.ua.
Таким чином, наведені приклади інтернет-сайтів значно покращать роботу з формування читацьких інтересів.
Як бачимо, методика формування такого інтересу на уроках класного та позакласного читання в початкових класах передбачає багато вимог, починаючи з навчання вчителів майстерно використовувати на уроках мультимедіа та інтернет
| 
