ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ, НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІКТ НА ФІЗИЧНЕ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я УЧНІВ
Вивчаючи негативні чинники впливу на фізичний стан і здоров'я дітей, з'ясувалося, що одним із них, як це не прикро, виявився комп'ютер. Ми проаналізуємо фізичний стан і здоров'я дітей у безпосередній взаємодії з ІКТ. Зазначу при цьому, що поняттям ІКТ британські педагоги позначають усі сучасні засоби комунікації (комп'ютери, телебачення, мобільні телефони тощо).
У сьогоденні комп'ютери та інформаційні технології так глибоко проникли в усі сфери нашого життя, що складно собі уявити сучасну людину, яка б обходилася без них. Використання учнями у своїй діяльності комп'ютера всебічно впливає, на психічний розвиток дитини. Задіяні у всій повноті такі процеси, як мислення, уява, сприйняття, пам'ять.
Незаперечний той факт, що комп'ютер із його великими можливостями допомагає людям, проте є і джерелом прихованої небезпеки для незміцнілого дитячого організму. Сучасний вчитель повинен усвідомлювати, що навчання комп'ютерній грамотності повинно бути нерозривно пов'язане з турботою про збереження здоров'я дітей.
Турбота про здоров'я — це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили. (В. О. Сухомлинський)
Комп'ютер витісняє з життя дітей читання книг, прогулянки, спорт і реальне спілкування, а у деяких підлітків спостерігаються ознаки залежності від комп'ютера, Інтернету або комп'ютерних ігор.
Не лише у навчанні, але і вдома учні використовують комп'ютери для різних цілей. Багато хто з дітей не замислюється при цьому над збереженням свого здоров'я.
Щоб комп'ютер не виявився ворогом, а перетворився на дуже корисний інструмент, що полегшує життя, потрібно розумно підійти до питань організації робочого місця, правильного підбору виду занять, розподілу часу, використання нескладних вправ для зняття втоми і напруги.
Внаслідок безконтрольного проведення часу біля комп'ютера діти стають надмірно дратівливими, запальними, емоційно нестійкими. Постійне перебування за комп'ютером неминуче призводить до проблем із зором, серцевою діяльністю, опорно-руховим апаратом.
Вал електронної інформації поглинає дорослих і дітей, протистояти йому надзвичайно складно.
Інтернет — це як приплив. Його хвилі заллють комп 'ютерну індустрію та інші галузі життя, затоплюючи тих, хто так і не навчився триматися на плаву. Білл Гейтс, президент корпорації Майкрософт.
«Вміти триматися на плаву» — це вміти протистояти шквалу, стихії інформації, фільтрувати її, критично переосмислювати отримані дані, вміти провести межу між реальним світом і віртуальним, між живим спілкуванням і мережевим, справжніми друзями і друзями on-line.
Найбільше тривоги викликає той факт, що у дітей втрачається межа між реальним та віртуальним світами, причому саме віртуальний світ діти часто сприймають як реальний. А це призводить до нівелювання цінності життя і здоров'я.
Тривале перебування у віртуальному світі негативно впливає на дитину, спричиняючи відхилення в емоційних психічних станах та підвищення рівня тривожності. Ігри зі сценами насильства, вбивств, які спонукають віртуального героя до насильства заради виживання, служать приводом для неусвідомленої зміни свого ставлення до світу, суспільства, до самого себе, що, зрештою, призводить до посилення дезадаптації дитини. Граючи у комп'ютерні ігри, діти постійно перебувають у стані тривоги, часто бувають агресивними, особливо якщо їм заважають займатись «улюбленою справою», тобто грою. Виграючи, вони перебувають у стані ейфорії, яка дуже швидко змінюється тривогою: необхідно знову грати, щоб отримувати енергетичний «заряд».
Проводячи значну кількість часу перед комп' ютером, діти перестають цікавитися усім, що не має до них відношення. Руйнуються стосунки з рідними, друзями. Підліток «ховається» у віртуальному світі, у якому сам стає вигаданим персонажем: у спілкуванні з іншими неадекватний (продовжує «воювати», але уже з реальними людьми), намагається дізнатися, які почуття переживає реальна жертва, жива людина, тобто переносить віртуальні сцени насильства у реальність.
Тому, враховуючи все сказане вище, з'ясуємо негативні чинники ІКТ:
• зменшення частки «живого» спілкування;
• відмирання традиційної культури читання, нівелювання книги;
• поява різнотипної комп'ютерної залежності — аж до психічних розладів;
• розширення доступу до небажаної інформації;
• загроза здоров'ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).
Кілька аргументів «проти» понаднормованого спілкування учнів із комп'ютером:
• Навантаження на зір. Офтальмологи забили на сполох у зв'язку з глобальною комп'ютеризацією і навіть придумали спеціальний термін — «комп'ютерний зоровий синдром», який зустрічається практично у всіх користувачів.
• Незручна поза. Робота за комп'ютером змушує школяра тривалий час дивитися на екран і одночасно тримати руки на засобах управління (клавіатура, миша, джойстик). Це змушує тіло займати певне положення і не змінювати його до кінця роботи. Через обмежені рухи під час тривалої роботи за комп'ютером виникають захворювання суглобів кистей рук, утруднене дихання, остеохондроз.
• Випромінювання. Те, що називається радіацією (гамма-промені і нейтрони), монітор взагалі не виробляє. Але потенціал між екраном дисплея і обличчям людини, що сидить перед ним, розганяє порошини пилу до величезних швидкостей. Необхідно постійно знижувати кількість пилу в приміщенні за допомогою вологого прибирання.
• Психічне навантаження і стрес у разі втрати інформації. Психологи стверджують, що комп'ютер може стати причиною довготривалих порушень психічного та інтелектуального розвитку дітей. У так званого комп'ютерного покоління гірше працюють деякі види пам'яті, спостерігається емоційна незрілість, безвідповідальність. Комп'ютероманія виникає тоді, коли діти прагнуть компенсувати відсутність чуйності й тепла в реальному світі, занурившись у світ віртуальний. Комп'ютерна залежність — проблема, з якою намагаються боротися у всьому світі.
• Десоціалізація. Відчуваючи тривогу, дитина стає агресивною або прагне «піти»: в алкоголізм, наркоманію, релігійні секти і, зрештою, у гру. Занурюючись у віртуальний світ, дитина ніби відгороджується від реальності, перестає цікавитися навколишнім. Діти, що надають перевагу віртуальному середовищу, не вміють «вливатися» у соціум, який живе реальним життям, ставить реальні вимоги і диктує реальні правила поведінки. Такі діти мають великі труднощі у спілкуванні, не впевнені в собі, закомплексовані та сором'язливі, водночас вони культивують у собі неврівноваженість, неуважність, неохайність, самоізоляцію, втрату звичних цінностей, внутрішніх орієнтирів, байдуже ставлення до близьких.
• Комп'ютерна залежність. Не менш небезпечна, ніж наркотична, оскільки призводить до значного порушення психічного і фізичного здоров'я школярів. Особлива підступність комп'ютерної залежності полягає в тому, що процес звикання відбувається повільно і непомітний на перших стадіях. Поступово дитина проводить за комп'ютером все більше часу, він стає для неї не лише джерелом знань, а й починає емоційно заміняти школяреві оточуючих людей. Психіка дитини ще недостатньо стійка, деякі комп'ютерні ігри та інформація з Інтернету можуть призвести до змін світогляду, перегляду моральних норм тощо. У серйозніших випадках можуть виникнути психічні розлади. Шкільне дослідження засвідчило поінформованість школярів про комп'ютерну залежність, однак певна частина учнів уже визнає свою залежність від комп'ютера.
Все це зворотний бік медалі, на якій написано: «Інформаційні та комунікаційні технології».
Як же зберегти безцінний дар природи — здоров'я?
З метою усунення шкідливих факторів необхідно:
• зменшення часу «спілкування» із комп'ютером;
• фізична активність;
• виконання комплексу спеціальних вправ для очей, постави, рук та ніг;
• спілкування з друзями у реальному вимірі, а не у соцмережах.
«Комп’ютерний зоровий синдром» вживається для позначення симптомокомплексу (печіння, біль в області очей, затуманення зору тощо), що виникає у користувачів ПК унаслідок роботи перед екраном монітора.
Завдання педагога, який проводить заняття з використанням технічних засобів навчання, – зняти або звести до мінімуму їх негативний вплив на здоров’я учнів.
Як зменшити негативний вплив ІКТ на здоров’я? спеціальні меблі; стілець має бути зі спинкою. комп’ютер розміщений на відтані не менше як за 50-70 см від дитини; забезпечити максимальну фокусну відстань; відсутність відблисків; правильне і раціональне освітлення робочого місця; середня тривалість різних видів навчальної діяльності - не більше 10 хв
Піклуйся про зір, працюючи за комп’ютером!
Гімнастика для очей забезпечує поліпшення кровопостачання тканин ока; підвищує силу; тонус очних м’язів і нервів; знімає перевтому зорового апарату; удосконалює координацію рухів очей; підвищує здатність зорового сприйняття; коригує функціональні дефекти зору.
Не зашкодь, а допоможи дитині!
Таким чином, стає очевидним, що зловживання, комп'ютерними іграми, тривале перебування у віртуальному середовищі згубно впливають на особистість дитини. Тому вкрай важливо дорослим з'ясувати, що стає для дитини причиною самоізоляції:
• потреба самореалізації;
• емоційна розрядка;
• виявлення конформізму (модно, престижно, як усі);
• задоволення інтелектуальних потреб;
• розвиток важливих для життя якостей. З'ясувавши суть проблеми, легше спланувати стратегію подальших дій:
• корекцію дозвілля та навчальної діяльності школярів;
• залучення дитини до суспільної діяльності;
• корекцію стосунків у сім'ї;
• визначення життєвої перспективи, виходячи із самоусвідомлення своїх потенційних можливостей та ціннісних орієнтацій;
• урахування фізіологічних особливостей дитини як невід'ємної умови соціального розвитку;
• створення умов для успішної соціалізації дитини. Спільна робота сім'ї, школи, суспільства забезпечить вирішення поставленої проблеми, сприятиме вихованню фізично і психічно здорової молоді, формуванню ціннісно-змістового способу життя, з переконанням того, що здоровим бути необхідно.
| 
