Сценарій свята рідної мови
"Мужай, прекрасна наша мово !"
Мета. Поширити знання дітей про усну народну творчість українців; виховувати любов до українських пісень, хороводів, ігор. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.
Обладнання. Зал, прикрашений рушниками, столи, застелені вишитими скатертинами і заставлені українським посудом; виставка вишивок; усі діти одягнені в український національний одяг. Лунає народна музика.
( Під музику виходять діти з хлібом-сіллю на рушнику.)
Учень.
Добридень, шановні гості! Запрошуємо вас на наше свято, присвячене рідній мові « Мужай, прекрасна наша мово».
Учениця.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для гостей відкрита
хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
в неї не забігла.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по праці,
Щоб жилось у мирі.
( Діти вручають хліб-сіль гостям.)
Учень.
Щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося, зачувши рідне слово.
Учениця.
Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська.
Учень.
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є ще й байрак!
І така розкішна і гнучка, як мрія.
Учениця.
Мова! А що таке мова? Народ говорить, що « слово до слова – зложиться мова». Т.Г.Шевченко ось як про неї сказав:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова то голос – більш нічого,
А серце б’ється, - ожива
Як їх почуєш!
Учень.
Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А що тут? Мовчазні друзі походжають широкими коридорами – ніхто ні з ким не спілкується, не розповідає про вчорашні пригоди… Стоїть мертва тиша.
Учениця.
Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите до класу, сідаєте за парту. А що далі?
Чи змогли б ми за таких обставин отримати освіту, відчути себе часткою суспільства? Гадається, що ні.
Учень.
Отже, мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це найбільше й найдорожче добро кожного народу.
Учениця.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, своєю ніжністю і простотою. У них – мамина ласка і любов.
Учень.
Щоб виросло, не змарніло,
Щоб тяженько не хворіло,
Сили й розуму набралось,
Своїх батьків не цуралось.
( Дівчата співають колискову пісню).
Учениця.
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Учень.
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Учениця.
« І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь » - закликає нас великий Кобзар. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки, прислів’я, пісні. Немає у світі людини, яка б не любила казок і не чула їх. А чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ? Отже, розпочинаємо вікторину « З якої це казки?»
( Зачитуються уривки з казок, учні відгадують назви казок.)
Учень.
Багатий український народ і на ігри зі співанками. Ось одна з них – « Подоляночка».
( Дівчата співають і танцюють.)
Учениця.
Українці – співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки мали хист до співу. А як вміємо співати ми?
(Діти виконують українські пісні.)
Учень.
Наші учні дуже люблять читати вірші. Попросимо їх, щоб вони нам почитали свої вірші.
( Діти читають вірші.)
Учениця.
А тепер настав час для загадок. Знаю, що ви їх любите. Це один з найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх-давен через них передавався життєвий досвід народу, а також перевірялися розумові здібності дітей.
( Діти загадують українські народні загадки.)
Учень.
А я хочу нагадати про інші перлини народної творчості – прислів’я. Прислів’я – це короткий образний вислів з повчальним змістом. А які ж ви, діти, знаєте прислів’я про мову?
( Діти розповідають прислів’я.)
Ділом – як шилом шпигає, а словом – як шовком вишиває.
Гостре словечко коле сердечко.
Коня керують уздами, а чоловіка – словами.
Не кидай слова на вітер.
Давши слово – держись, не давши – кріпись.
І від солодких слів буває гірко.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Птицю пізнавати по пір’ю, а людину по мові.
У кого рідна мова, в того й душа здорова.
Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.
Шабля ранить голову, а слово душу.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Не кидай словами, як пес хвостом.
Учениця.
Наш народ дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо.
( Діти розповідають гуморески, усмішки.)
Учень.
Розвеселили нас гуморески, усмішки, байки. А під гарний настрій завжди хочеться співати.
( Починаються переспівки.)
Дівчата.
Полюбила коваля,
Така доля моя.
Я ж думала кучерявий,
А в нього чуба нема.
Хлопці.
Галю, Галю, чорнобрива,
Чого в тебе брови криво?
На козака задивилась,
Та й брівоньки і скривились.
Дівчата.
А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
Я ж тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.
Хлопці.
По дорозі жук, жук.
По дорозі чорний,
Подивись на мене, дівко,
Який я моторний.
Учениця.
Ось і закінчується наше свято. Ми були б дуже раді, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
( Монтаж « Рідна мова»).
1 учень.
Наша мова калинова
І ласкава, і медова,
І багата, і небідна –
От що мова наша рідна.
2 учень.
Мово рідна! Колискова!
Материнська рідна мово!
Мово сили й красоти –
Гей яка ж прекрасна ти!
3 учень.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана, материнська мово!
4 учень.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
5 учень.
Рідна мово материнська,
Ти - душа мого народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
(Діти співають пісню).
Скільки б не співали,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
І у нас, й у вас хай буде гаразд!
Щоб ми і ви щасливі були!
Вчитель ( заключне слово).
|
