Системи виховної роботи вихователя ГПД
Самопідготовка – одна з важливих
форм організації навчального процесу в групі продовженого дня. Це обов’язкові
заняття школярів кожного дня, під час яких вони самостійно виконують навчальні
завдання у суворо
визначений час. Самостійна навчальна робота на цих
заняттях сприяє виробленню навиків самоосвіти, самовиховання, а також
всебічному розвиткові особистості. При цьому я формую в учнів позитивне
ставлення до навчання, стійкий інтерес до знань.
Дуже важливо привчати школярів до регулярного
приготування домашнього завдання в умовах групи продовженого дня, навчити їх
економити час і сили. Самостійна робота учнів початкових класів під час самопідготовки
формує у них вміння використовувати знання, отримані на уроці при виконання
домашнього завдання. Слід пам’ятати, що успішність дітей у навчанні та
працездатність різняться. Одні учні працюють повільно, інші – швидко, для одних
певні предмети є важкими, а для інших – навпаки. Тому учнів 2 – х класів
потрібно привчати самостійно виконувати домашнє завдання, даючи їм певні
інструкції, план роботи, але, щоб школярі не звикли працювати за вказівкою. У 3
– му класі слід прагнути до того, щоб учень самостійно обирав для себе найбільш
доцільний спосіб виконання домашнього завдання з урахуванням загальних вказівок
учителя й сам планував свою діяльність під час самопідготовки.
Спостереження показують, що найбільш важкі
завдання доречно виконувати на початку самопідготовки. Одноманітність роботи в
процесі самопідготовки викликає у молодших школярів підвищену втомлюваність,
тому необхідно передбачити перехід від одного виду діяльності до іншого. Це
допомагає підтримати працездатність на
довший період. Але для виконання нового завдання необхідний час входження в
роботу, що знижує продуктивність праці школярів. На більш складні завдання учні
витрачають відповідно й більше часу. Остання обставина впливає на тривалість самопідготовки.
Найбільш ефективно виконуються завдання, пов’язані
з уроками. Деякі завдання, наприклад вивчення віршів, доцільно повторювати
кілька разів. Часто, особливо на початковому етапі, дітям не вистачає часу,
відведеного на самопідготовку. У такому випадку дуже важливо довести до
свідомості школярів, що це відбувається через незібраність, відсутність
внутрішньої дисципліни, невміння організовувати свою працю. Відсутність порядку
на робочому місці – найбільш часта причина нераціонального використання часу,
відведеного для самопідготовки. Крім того, діти не вміють зосереджуватися й
невимушено відволікаються від роботи. Тому я намагаюсь усунути причини
неуважності дітей.
Неправильна постава під час роботи є однією з
першорядних причин втоми дитини. Суворий порядок й тиша під час самопідготовки
дозволяють молодшому школяреві найкраще зосередити свою увагу на виконанні
уроків. Постійне й організоване виконання завдань в один і той же час благодійно впливають на
формування звички готувати уроки.
Читання – одне з найкорисніших занять у групі
продовженого дня, адже воно носить синтетичний характер. Його в жодному випадку
не можна перетворювати на просте читання книг або урок позакласного читання. Я
перш за все прагну розвинути у своїх вихованців позитивне ставлення до читання
як засобу самоосвітньої діяльності й активного відпочинку, сформувати стійку
потребу в читанні й здатність працювати з різнохарактерними друкованими
текстами. У ході занять я створюю умови, які стимулюють читацьку активність
учнів, скеровуючи її у правильному напрямку. В основі методики цих занять лежить
організоване спілкування кожного учня з книгою.
Велику роль у формуванні активного читача відіграє
зв'язок з батьками. Добре обізнані батьки читають дітям книжки відповідно
рекомендованого списку, спонукають школярів читати самостійно. Вони допомагають
мені у проведенні занять, надаючи тимчасово книги та журнали.
Правилознавчі заняття – це форма організованого
вивчення поведінки у школі і суспільстві. Поступово учні привчаються
узгоджувати свої вчинки відповідно до норм, встановлених суспільством. Заняття
допомагають їм усвідомити значення громадянських прав і обов’язків. У групі
продовженого дня на проведення таких занять витрачається зазвичай небагато
часу. Розігруючи різного роду ситуації, я вправляю учнів у виведенні тих чи
інших правил поведінки. Ігри, інсценування, практикуми створюють обставини, що
за своїм змістом наближені до життєвих і вимагають дотримання певних норм.
Розрізняючи й протиставляючи добро й зло у вчинках людини, я орієнтую дітей на
правомірну поведінку за будь – яких обставин. Моральні ідеї, закладені в усіх
правилах, проходячи через чуттєве сприйняття учнів стають їх переконанням.
Знання про права й обов’язки засвоюються у молодших класах через усвідомлення
поняття «можна» и «не можна».У школярів поступово формується правильне
ставлення до прав і обов’язків у житті людини. На правилознавчих заняттях
школярів я вчу правилам поведінки не тільки у школі, але й у громадських
місцях, правилам користування громадським транспортом, комунальними послугами,
правилам вуличного руху, протипожежної безпеки тощо. Усі ці правила в
сукупності достатньо повно орієнтують дітей на поведінку в різних випадках.
Такий багатоплановий підхід формує в учнів звичку правомірної поведінки, що
сприяє зниженню порушень порядку, а також випадків побутового й вуличного
травматизму.
Музичні заняття – це одна з організованих форм
активного відпочинку в групі продовженого дня. Вони поєднують у собі музику,
співи, танці й вимагають від учнів різнобічної музично – естетичної діяльності,
в ході якої учні активно залучаються до музичної культури. Музично – естетичні
заходи дозволяють сформувати у дітей позитивне ставлення до музики, стійку
потребу в ній, вміння обирати музичні твори для змістовного відпочинку.
Ознайомлюючи учнів з кращими зразками музичної культури, я розкриваю духовне
багатство пісенного й танцювального мистецтва, камерної й симфонічної музики.
Наприклад, загальне поняття «пісня» конкретизується поняттями «народна»,
«історична», «жартівлива» тощо. Музичний матеріал я підбираю таким чином, щоб
він пробуджував позитивні емоції, оптимізм.
Екскурсійні заняття в групі продовженого дня мають
оздоровчо – виховні цілі. Усі розподіляються на суспільствознавчі й природничі.
На перших важливо показати суспільний розподіл праці, розкрити специфіку
професій, висвітлити традиції народу на прикладах рідного краю. На других –
ознайомити школярів із різноманітністю навколишньої природи, розказати про
значення її для життя людей, про необхідність берегти і множити природні
багатства.
Досвід показує, що 1 – 1,5-годинні екскурсійні
заняття достатньо повно задовольняють потребу організму дитини у відпочинку,
благодійно впливають на формування такої важливої для навчальної роботи
навички, як спостережливість, збагачують учнів новими уявленнями і поняттями
про навколишній світ.
Прогулянки – це одна з найдавніших форм активного
відпочинку. За характером рухливого змісту прогулянки не слід змішувати з
рухливими іграми на свіжому повітрі. Прогулянка – це хода за певними маршрутами
з метою задоволення потреби організму в русі. Існує доволі багато видів
прогулянок, що дає можливість урізноманітнювати їх протягом року. Прогулянка в
залежності від погоди й настрою групи може перериватися для проведення
розважальних ігор або просто для короткочасного спокійного відпочинку.
Педагогічна цінність прогулянки не вичерпується руховим змістом. У ході її
проведення відбувається інтенсивне збагачення школярів новими знаннями. Учні
одночасно знайомляться з навколишнім світом за допомогою безпосередніх
спостережень і набувають нових знань, спілкуючись з товаришами.
Спостереження показують, що на прогулянці школярі
отримують більше знань, ніж на екскурсіях, але системність їх недостатня.
Глибина засвоєння дітьми уявлень й понять на прогулянці, звичайно, не
поступається отриманим на екскурсії. Тому, обираючи маршрут прогулянки, я
проводжу школярів повз об’єкти, які привертають увагу дітей і залишають у їх пам’яті
яскраві образи. Хто – небудь з учнів у таких випадках намагається поділитися
враженнями і залучає до бесіди своїх товаришів. Обмін думками зазвичай
поглиблює знання дітей.
Фізкультурно – оздоровча робота – важлива частина
педагогічного процесу. Особливого значення вона набуває у зв’язку зі зростанням
навантаження на молодших школярів, збільшенням кількості хворих дітей,
несприятливими екологічними умовами, гіподинамією.
Фізичне виховання спрямовується на формування
навичок здорового способу життя, позитивного ставлення до спортивних годин,
гігієни, спорту, на удосконалення і розвиток рухових якостей, формування
правильної постави, виховання морально – вольових якостей.
Найкращим шляхом оптимізації рухового режиму в ГПД
в сучасних умовах є використання фізкультхвилинок (2 – 3 хв.), фізкультпауз (10
– 15 хв.). Такі нетривалі заняття сприяють підвищенню працездатності, знімають
фізичне і емоційне напруження. Фізкультурні заняття на прогулянці (або в
спортзалі) включають вправи і рухливі ігри для закріплення навичок, здобутих на
уроках фізкультури, для розвитку швидкості, спритності, орієнтування у просторі
тощо. Щоб заохотити учнів, бажано проводити спортивні години як естафети,
змагання, тематичні рухливі ігри («Підготовка в космонавти», «Малі Олімпійські
ігри», «Козацькі розваги» тощо). У тематичні заняття можна включити питання про
спорт, гігієну. На початку заняття навантаження більше, потім поступово
зменшується.
Ігри, які застосовуються в групах подовженого дня,
умовно поділяються на дві великі групи: творчі та ігри за правилами.
У творчих іграх діти самостійно придумують сюжет,
персонажів та їхні дії, розподіляють і виконують намічені ролі. До групи
творчих ігор входять сюжетно – рольові («Школа», «Магазин», «Бібліотека»);
будівельно – конструктивні ігри з використанням різного виду матеріалів –
конструкторів, природних матеріалів; ігри – драматизації за змістом казок,
оповідань, віршів.
Ігри з правилами на відміну від творчих
створюються для дітей дорослими. До цієї групи належать: дидактичні ігри,
пізнавальні ігри («Світ навколо нас», «Країна, у якій ми живемо» та ін.);
рухливі ігри (що поділяються на спортивні, спортивно – моторні й народні); ігри
– розваги, забави.
Методика керівництва творчими іграми відрізняється
від методики проведення ігор з правилами. Творчі ігри як засіб виховання
ефективні в тому разі, коли діти не відчувають педагогічного керівництва,
поводяться невимушено, активні й самостійні у грі. Тому керівництво творчими
іграми здійснюється через збагачення їхнього змісту, створення матеріальної
обстановки і регулювання ходу гри, що виникла з ініціативи дітей.
Систематичне цілеспрямоване застосування ігор
різних видів збагачує життя дітей у школі, водночас допомагає значно підвищити
ефективність виховної роботи.
| 
