Субота, 12.07.2025, 13:13
Мій сайт

 Каталог файлів

Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої файли [97]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 14
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Мої файли

Дослідницька діяльність як спосіб стимулювання пізнавальної активності молодших шкорлярів
28.02.2015, 19:10

Дослідницька  діяльність як  спосіб стимулювання пізнавальної активності молодших  шкорлярів

Особливу увагу в природознавчих науках приді­ляю досліду й експерименту як самостійним кате­горіям природознавства, як найдієвішим методам пізнання природи.

У педагогіці відбуваються певні зміни щодо вико­ристання досліду й експерименту в початковій школі. Ці активні методи пізнання природи починають посі­дати в системі початкового навчання певне місце.

Дослід і експеримент мають велике значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, вони дають змогу побачити різноманітні процеси, властивості природних об'єктів, зрозуміти сутність природних явищ. Дослід та експеримент сприяють формуванню матеріалістичного усвідом­лення фактів і явищ природи, вихованню спосте­режливості, розвитку мислення, мовлення молодших

школярів. Учень, який отримує знання про приро­ду, сидячи в класі за партою, і учень, який засвоює знання про природу, спостерігаючи та досліджуючи об’єкти довкілля, розвиваються по-різному. Пізнання відбувається в дії. Через дії формуються і когнітивні здібності. Суб'єкт пізнання має рухатися в середо­вищі, з яким він взаємодіє, який пізнає.

У Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття) частково знайшли відобра­ження тенденції та диференціація природничо- наукових знань. Наступний крок щодо відображен­ня тенденцій в аспекті природничих знань зроблено в Державних стандартах початкової освіти. Цей документ є теоретико-методологічним та зміс­товим орієнтиром у розробці варіантів програм для дошкільних закладів і шкіл.

Застосування практичних методів, зокрема дос­ліду й експерименту, потребують від учителя особ­ливої уваги до організації уроку, оскільки керувати самостійною практичною діяльністю школярів ду­же складно. Тому я не тільки розкриваю методику проведення дослідів і експериментів у природоз­навстві, а й сутність цих явищ, вчу організовувати, насамперед, самостійну практичну діяльність мо­лодших школярів.

Існують чотири шляхи з'ясування цього питання: багатократне повторення дослідів; удосконалення технічних систем і приладів; урахування чинників, що впливають на досліджуваний об'єкт; попереднє планування експерименту, що дає змогу якнайпов­ніше врахувати специфіку досліджуваного об'єкту та можливості приладового забезпечення.

Специфіка дослідної діяльності полягає в тому, що вона допомагає отримати явище, так би мовити, "в чистому вигляді", зокрема: уникати впливу побіч­них факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії та повторювати необхідну кількість разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве. Таким чином, досягається глибина дослід­ження сутності явищ і законів природи, підвищу­ється обґрунтованість висновків, що можуть бути зроблені на основі досліду.

Навчальний дослід - це елементарний експери­мент. Він є одним із найважливіших методів пізнан­ня природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інфор­мація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. За допомогою досліду відбувається глибше пізнання об'єктів природи.

Увесь процес дослідництва складається з підго­товки до проведення дослідів (учителя та учнів) і виконання дослідницької роботи. Вчитель, готую­чись до проведення дослідів, експерименту пови­нен проаналізувати зміст навчання, встановити міжпредметні зв'язки, які він має використати в процесі дослідно-експериментальної діяльності, спланувати досліди чи експеримент з урахуванням рівня загальної підготовки школярів, а також підго­товленості їх до проведення досліду, експерименту.

Ураховуючи вікові особливості учнів, важливо передбачити, щоб демонстрації передували самос­тійному експерименту та практичній роботі. За таких умов, демонстрації, що їх здійснює вчитель, з урахуванням психолого-педагогічних принципів наочності, дають змогу чітко акцентувати увагу учнів на об'єкті або процесі, що вивчається. Разом із тим, професійна постановка вчителем демонстраційного експерименту виконує роль своєрідної інструкції,

полегшуючи учням виконання дослідів під час практичних, домашніх експериментальних робіт.

Експеримент і дослід як методи наукового піз­нання мають велике значення у навчальному про­цесі. Вони забезпечують емпіричний рівень пізнання й відрізняються від інших тим, що викликають більш активну мисленнєву діяльність; розвивають дослідницькі навички у школярів, їхні творчі здібнос­ті, самостійність, самоконтроль, цілеспрямованість.

  • Яку форму має Земля?

Океани й континенти, . Гори й ліс, міста й поля — Це, малюк, твоя планета, Називається Земля.

Мета досліду. Дізнатися, яку форму має Земля, що таке глобус, як змінюється тінь від предме­тів залежно від розташування Сонця над горизонтом.

Земля - це планета, це наш дім, дім для всіх людей, дім для рослин і тварин.

Як сонечка нема — мене шукать дарма.

А сонечко сія — завжди з тобою я.

Стрибаєш ти чи йдеш — стрибаю, йду я теж.

>- Дослід.

Спробуємо з'ясувати, як змінюється довжина тіні залежно від розташування джерела світла над глобусом. Розташуємо лампу над глобусом таким чином, щоб вона освітлювала один бік глобуса, який звернений до неї. На протилежному боці глобуса ви побачите тінь.

  • Простежте, яка тінь утворилася у цьому дослі­ді. Яка вона завдовжки? Чому?

>- Дослід.

Змінимо положення лампи відносно глобуса. Лампа розташована над глобусом, і світло падає під прямим кутом.

  • Як змінилася тінь? Чому?
  • Як змінюється довжина тіні від глобуса залеж­но від освітлення?

Висновок: довжина тіні залежить віл висоти Сонця над горизонтом.

  • Чому буває день і ніч?

Коли мати входить в хату,

Всіх вона вкладає спати.

А як батько заходить,

Всіх на ноги підводить.

Хто зуміє відгадати:

Що за батько, що за мати?

Усе від нього навкруги набирається снаги.

Тільки ранок настає, виглянь у віконце.

Всім воно життя дає — променисте сонце.

Мета досліду. Дізнатися, що таке доба, як відбувається зміна дня і ночі на Землі.

Дослід.

Уявіть собі, що яблуко — це Земля, а спиця — це вісь Землі. Простромлюємо яблуко спицею, це буде вісь, навколо якої обертається Земля. У верхній частині, де вісь виходить - це Північний полюс, а внизу - Південний полюс.

У Землі вісь обертання — не металева спиця, а невидима, уявна лінія, навколо якої обертається планета.

Давайте-но розглянемо глобус. На глобусі ми бачимо земну вісь, яка проходить крізь центр і пере­тинає поверхню в точках, які називаються Північ­ним і Південним полюсами.

Завдяки руху Землі навколо своєї осі на зміну дню приходить ніч. День і ніч складають добу, яка триває 24 години. За цей час Земля робить повний оберт навколо своєї осі.

>- Дослід.

Змоделюємо добове обертання Землі, щоб зрозу­міти, чому і як відбувається зміна дня і ночі.

Глобус розташуємо так, щоб увесь його бік, обер­нений до лампи, був освітленим, а протилежний - занурений у тінь. Межа світла й тіні ніби поділяє глобус зверху вниз навпіл.

  • Як ви вважаєте, на якій частині глобуса буде день? (На освітленому боці буде день, на протилеж­ному ніч).
  • Чому?

Обертаймо далі глобус проти годинникової стрілки із заходу на схід - так обертається Земля навколо своєї осі. Подальше обертання глобуса нав­коло осі показує, як нові ділянки Землі виходять із тіні на заході, потрапляючи під сонячні промені, а на сході однакові з ними за площею ділянки пори­нають у тінь. Так день змінює ніч.

Висновок: день змінюється ніччю і навпаки. День буває на тому боці, що звернений до Сонця і добре освітлений. Протилежний бік лежить у тіні, там у цей час — ніч. Протягом доби кожна частина Землі певний час перебуває на сонячному боці пла­нети, а решта часу - на темному.

Земля робить повний оберт навколо своєї осі за добу, за 24 години. Цей рух постійний і не перерива­ється ні на мить.

III. Чому відбувається зміна пір року?

Стиглі вишні у садку,

І сунички у ліску,

Теплі дні, барвисті квіти Нам дарує щедре літо.

Прийшла дівчина до хати,

Узялась хазяйнувати!

Вправно скриню відімкнула,

В жовту свиту ліс вдягнула.

Що за диво? Все село Білим пухом занесло,

Дива зовсім тут нема —

Це в село прийшла зима.

Привітанням журавля я пробуджую поля, Небеса і ручаї та заквітчую гаї.

Відгадайте, хто вона,

Ця красуня чарівна?

Мета досліду. З'ясувати, як відбувається зміна пір року.

>- Дослід.

Нехай лампа у нас буде Сонцем. Поставимо її на стіл і рухатимемо Землю-глобус навколо Сонця. Пересунемо лампу таким чином, коли до Сонця по­вернуто Північну півкулю Землі-глобуса. В такому положенні Північна півкуля отримує більше тепла, ніж Південна, тому в Північній півкулі літо, а в Пів­денній зима.

Ми живемо у Північній півкулі й улітку наша півкуля нахилена до Сонця, вона найбільше освіт­лена, сонячне проміння приносить до неї більше тепла, дні стають довшими, а ночі коротшими.

Земля обертається далі. Пересунемо Землю таким чином, щоб Сонце розташувалося над екватором і освітлювало і Північну, і Південну півкулі. В пів­нічній півкулі настає осінь, а в Південній — весна. Північна півкуля віддаляється від Сонця й починає охолоджуватися. Дні стають коротшими.

Пересуваємо Землю далі, яка все більше оберта­ється до Сонця Південною півкулею. На північну півкулю потрапляє менше сонячного тепла, соняч­ні промені падають косо і слабко прогрівають півку­лю, полуденна висота Сонця над лінією горизонту найменша, стає дедалі холодніше, тривалість дня неухильно зменшується і настає зима. А в Півден­ній півкулі в цей час настає літо.

Земля обертається далі. Знову Сонце розташову­ється над екватором Землі, його проміння падає прямовисно на земну поверхню. У Північній півкулі настає весна, стає тепліше, дні починають збільшу­ватися. У Південній півкулі настає осінь.

Далі рухаємо Землю-глобус навколо Сонця. І тепер наша планета обертає до Сонця Північну півкулю. Сонце стоїть високо над головою. У Північній пів­кулі — літо, у Південній півкулі — зима.

Висновок: зміна пір року відбувається внас­лідок нахилу земної осі та обертання Землі навколо Сонця.

IV. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця?

Вертикально я стою,

Ясним днем, у полудень,

Чітко північ покажу.

Мета досліду. Навчитися визначати висоту Сонця над горизонтом.

>■ Дослід.

Установимо гномон перпендикулярно до по­верхні Землі. Від гномона впаде тінь. У тому місці, де закінчується тінь, проводимо рисочку. Вимірю­ємо відстань від гномона до рисочки. Результат вимірювання й буде довжиною тіні, яка впала від гномона.

Висновок: за тінню від гномона можна визначити висоту Сонця над горизонтом.

  • Як вимірювати температуру повітря?

Мета досліду. Навчити вимірювати темпе­ратуру повітря, води, грунту.

Дослід.

Визначити на дотик температуру води в першій склянці і порівняти її з температурою води в другій склянці.

— А тепер визначте на дотик температуру води в третій склянці і порівняйте її з температурою води в другій склянці.

Висновок: температура в трьох склянках різна. Температуру можна визначити за допомогою термо­метра.

>- Дослід.

Наллємо повну пробірку забарвленої води кім­натної температури і закриємо її картоном зі скля­ною трубочкою. Позначимо рівень води смужечкою. Опустимо пробірку у гарячу воду. Вода у склянці піднялася, її стало більше.

А тепер опустимо пробірку у склянку з холод­ною водою. Рівень води у трубочці знизився.

Висновок: рідини при нагріванні розширю­ються, а при охолодженні стискаються.

  • Де в природі міститься вода?

Жива вода дає життя Всьому живому в світі.

Якщо живе жива вода,

Тоді земля у квіті.

Вода сонцю — найрідніша,

Вода в спеку — найсмачніша.

Щоб пролився дощик з неба,

Щоб росли увись дерева,

Щоб пливли всі кораблі,

Щоб не трапилось біди —

Жить не можна без води.

Протягом життя людина споживає в серед­ньому 50-60 т води.

>- Якщо бізони хочуть пити, то відшукають воду за 5—6 хв.

>■ Американський тушканчик взагалі не п'є води — йому досить вологи із зерняток.

»- Медузи складаються на 95—98% із води.

>- Щоб виростити 1 кг овочів, потрібно витрати­ти 2 тонни води.

Мета дослідів. Визначити властивості води.

»■ Дослід.

Поставте перед собою маленьку тарілочку і влийте трішки води на дно. Що сталося?

Висновок: вода текуча, займає певний об'єм будь-якої форми.

^ Дослід.

А тепер опустіть у склянку з водою чайну ложку. Чи бачимо ми її?

Згадайте: влітку, в тиху погоду можна побачити дно річки, водорості та річкових тварин.

Висновок: вода прозора.

^ Дослід.

Піднесіть склянку з водою до обличчя, поню­хайте воду. Який у неї запах, колір?

Висновок: вода не має запаху, безбарвна.

>> Дослід.

У склянку з водою покладіть цукор, крейду. Що помітили? Полийте квіти. Чому вода зникла?

Висновок: вода має дивовижну властивість розчи­няти чимало речовин. Тому її називають розчинником.

>• Дослід.

У склянку з водою додамо кілька крапель олії. Оліє не розчиняється у воді.

Висновок: вода розчиняє не всі речовини.

>■ Дослід.

Візьміть дзеркальце і подихайте на нього. Що сталося? Якщо стеблину рослини надломити, то з'являться крапельки води.

Висновок: вода міститься в грунті, під зем­лею, в атмосфері, у водоймах, у горах, у рослинах, тваринах, людині.

  • Як змінюється стан води при нагріванні й охо­лодженні?

Відома звіку рідина, усяк її вживає,

Буває хмаркою вона, пушинкою буває,

Бува, як скло крихка, тверда —

Вгадали, що воно?

Вчора ще у річці Хиталася водичка,

Та з'явився сивий дід І зробив з водички лід.

Мета досліду. Продемонструвати перетво-' рювання води-рідини на пару і пари на рідину.

>■ Дослід.

Ввімкнемо електричний чайник і доведемо до кипіння. Що ми бачимо, коли закипає чайник? Білий дим-пару.

Висновок: вода при нагріванні поступово перетворюється на пару — прозорий безбарвний газ. Коли вода закипає, бульбашки пари, які збільшу­ються за розміром, виходять назовні й лопаються.

>• Дослід.

Візьмемо холодний предмет - металеву плас­тинку. Помістимо її над парою чайника. На плас­тинці з’являються краплинки води.

Висновок: від нагрівання вода переходить спочатку у невидимий газоподібний стан, а потім при охолодженні знову стає видимою у вигляді дрібних краплинок.

VIII. Повітря.

Повітря, діти, — цінність надзвичайна.

Для нас — життя самого джерело.

У ньому вічна сила життєдайна.

Живих істот без нього б не було.

Мета дослідів. Сформувати уявлення про властивості повітря, його склад, значення і розта­шування у природі.

>■ Дослід.

Зануримо порожню склянку догори дном у посу­дину з водою. Вода не заходить у склянку.

Висновок: повітря в склянці займає простір.

>- Дослід.

У посудину з водою кинемо шматочок грунту, крейди чи цукру. З посудини виходять бульбашки.

Висновок: повітря є всюди.

^ Дослід.

У посудину з водою опустимо порожню колбу догори дном. Нагріємо колбу руками. Не виймаючи колби з води, накриємо мокрою холодною ткани­ною (бажано змочити тканину льодяною водою).

Висновок: повітря при нагріванні розширю­ється, при охолодженні стискається.

> Дослід.

Підпалюємо свічку, що стоїть на підставці. Простежимо, як горить свічка, потім накриємо свічку склянкою, свічка згасла.

Висновок: кисень, що міститься у повітрі, підтримує горіння, дихання. Після обмеження кис­ню свічка згасає. Без кисню не може бути вогню.

>■ Дослід.

Виготовимо змійку і вітрячок. Піднесемо їх до гарячої батареї. Куди рухається повітря?

Висновок: тепле повітря піднімається вгору.

>- Дослід.

А тепер піднесемо змійку до відкритої кватирки.

Висновок: холодне повітря опускається вниз.

>- Дослід.

Натягнемо повітряну кульку на балон і постави­мо його у гарячу воду. Повітряна кулька почне збільшуватися.

А тепер покладемо надуту повітряну кульку до холодильника, за півгодини кулька зменшиться.

Висновок: повітря при нагріванні розширю­ється, а при охолодженні стискається.

IX. Розмноження рослин.

Мета дослідів. Формувати в учнів уміння розсаджувати рослини різними органами; розвива­ти зацікавленість до збереження природи та набуття практичних природоохоронних навичок.

Загадка. Я в плоді ховаюся, а щоб прорости, від нього звільняюся.

Д о с л і д.

Пророщене насіння помідорів висіваємо у підго­товлений грунт. Протягом десяти днів поливаємо, розпушуємо, даємо тепло. На одинадцятий день з'являються перші сходи.

Загадка. Навесні виростаю, влітку зелений, а восени жовтію й опадаю.

Дослід.

Листок кімнатної фіалки саджаємо у ґрунт. Спо­стерігаємо за ростом, створивши всі необхідні умови. Листочок прийнявся і почав пускати відростки.

Загадка. З квітки виростає, восени дозріває.

>■ Дослід.

Цибулинку висаджуємо у грунт. Спостерігаємо за ростом.

Загадка. По мені не тільки вода від кореня рухається, я ще й гілляки та листя тримаю.

>- Дослід. .

Діти уважно розглядають довге тонке стебло з невеликими листочками. У суниці це стебло нази­вається вусами. Висадимо суницю у вологу землю, торкаючись вусами. Біля листочків виросли корінці. Починає розвиватися нова рослина.

Загадка. Я допомагаю рослині не тільки в грунті триматися, а ще й живитися.

>- Дослід.

У лютому місяці нарізаємо шматки стебла (ма­лини, смородини, винограду) завдовжки 18—20 см, до весни зберігаємо у прохолодному місці. Навесні висаджуємо у добре розпушений вологий грунт. Спостерігаємо за ростом.

>• Дослід.

Заготовимо відростки з кімнатних квітів. Поста­вимо у воду, і коли на пагінцях з'являться корінці, висадимо у підготовлений грунт.

Висновок: рослини розмножуються не тіль­ки насінням, а й іншими органами: листками, стеб­лами, коренями.

Категорія: Мої файли | Додав: женя
Переглядів: 1165 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]