Початкова школа НВК№7

ПЕРШИЙ КЛАС 2018-2019н.р.

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:44:30 GMT

ПЕРШИЙ КЛАС 2018-2019н.р.

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:41:12 GMT

9 способів допомогти дитині з нетерпінням чекати на 1 вересня

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:18:32 GMT

9 способів допомогти дитині з нетерпінням чекати на 1 вересня

Ми продовжуємо серію публікацій про підготовку до нового навчального року. У цій статті ми розповімо про те, як допомогти дитині не боятися школи, а з нетерпінням чекати першого навчального дня. Це питання найбільше цікавить батьків першокласників. Що ж потрібно робити для того, щоб прищепити позитивний інтерес до школи і на чому акцентувати увагу?

1. Знайомимося з територією

Як правило, територія школи не огороджена так, як територія дитячого садка і погуляти там можна без особливих проблем. Пройдіться з малюком, подивіться на будівлю, на спортивний майданчик. Періодично ходіть тією дорогою, якою потрібно буде дитині ходити кожен день в школу.

2. Знайомимося з класом

Швидше за все у вас буде можливість перед початком навчального року відвідати школу і клас, в якому буде навчатися ваш першокласник. Так само можете допомогти класному керівнику приготувати клас до першого вересня.

3. Позитивні історії - позитивний настрій

Читайте з малюком казки про школу, про те, як дітки там навчаються. Зараз дуже популярні казки про лісові школи. Дуже позитивні і навчальні оповідання.

4. У школі багато цікавого

Розкажіть дитині, що в школі набагато більше цікавих занять, ніж просто уроки. Є заняття музикою, де можна співати, малювання, художня праця, спортивні заняття, а також захоплюючі поїздки і походи всім класом.
5. Шкільні обіди

За тиждень до початку занять обговоріть зі своєю дитиною, що б вона хотіла їсти на обід. Звичайно, у кожній школі є безкоштовні обіди для учнів молодшої школи, але, з певних причин, багато батьків від них відмовляються. Запитайте малюка, що йому покласти з собою - бутерброд, круасан, сендвіч або щось інше. Не забудьте про ласощі на десерт. Все буде в кілька разів смачніше, якщо упаковано в спеціальну коробочку для шкільних обідів, яку можна без проблем купити.

6. Знайомимося з однокласниками

Добре, якщо разом з вашою дитиною в одному класі будуть вчитися і інші дітки, яких вона знає. Але якщо таких немає, то варто з ними познайомиться або на підготовчих заняттях, або за кілька тижнів до занять, коли вчитель буде збирати батьків з дітками для знайомства.

7. Розкажіть про свої шкільні роки

Впевнена, у кожного з нас є кумедні і цікаві історії зі свого шкільного життя, про які можна згадувати дуууже довго. Так чому б не поділитися ними зі своєю дитиною? Адже школа - це не страшно, це весело і захоплююче.

8. Шкільна форма

Дозвольте своїй дитині самій вибрати шкільну форму, в якій їй захочеться ходити. Звісно, враховуючи шкільні вимоги.

9. Збираємо портфель

Обов'язково разом з дитиною вибирайте шкільне приладдя, адже саме їй ними користуватися. А потрібно купувати дуже багато: портфель, пенал, зошити, олівці та багато іншого шкільного приладдя, без яких неможливо навчання в школі.

Ваша дитина вперше буде йти до школи

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:17:38 GMT

Ваша дитина вперше буде йти до школи. І, звичайно, у вас виникає безліч запитань.

Спробуємо на них відповісти

Пакет документів, які необхідно подати до школи:

1.Заява на ім’я директора школи про зарахування до 1 класу.

2.Ксерокопія свідоцтва про народження.

3.Медична картка з лікарні встановленого зразка.

4.Медична довідка про стан здоров’я дитини.

5.Довідка зі служби соціального захисту про надання статусу малозабезпеченої сім’ї.(або про інші пільги)

6.Заява на ім’я директора школи про зарахування дитини у групу продовженого дня.

Список шкільного приладдя.

Шкільна форма (чорного кольору)
5 зошитів в косу лінію
10 зошитів у клітинку
Ручки звичайні – 5 шт.
Лінійки – 2 шт.
Олівці прості – 2 шт.
Олівці кольорові (підстругані), фломастери
Фарби, щіточка
Клей, щіточка
Альбом для малювання – 2 шт.
Кольоровий папір
Папка для зошитів з цупкого паперу
Пенал для ручок
Затирачка (гумка) – 1 шт.
Папка для уроків праці
Пластилін, ножичок, дощечка для ліплення
Ножиці з затупленими кінцями
Набір картону, бажано кольорового
Спортивна форма, обувка в пакеті
Кімнатні черевички
Серветочки в целофаному пакеті
Целофанові обгортки для книжок, зошитів

Поради психолога батькам першокласників

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:13:53 GMT

Ведемо дитину в перший клас.

Поради психолога батькам першокласників

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане “дорослим” школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які хвилюються, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники часто задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на “недитячі” питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов’язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу.Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести “урок”, при цьому попросити малюка встати, коли мама – “вчителька” входить в “клас”, потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці “команди”, коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як “Петров”, “Сидоров” і т. д.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником .Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з’являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, “акуратно повісь речі на стілець” – це буде сигналом до дії.

Більше зеленого.Цей колір і стимулює увагу, і розслаблює. Бажано, щоб в кімнаті малюка з’явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького “зірвиголову” дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків – грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку “переважать” бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Формуйте позитивний образ школи.Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу “закінчилося дитинство, почалося доросле життя” або “не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає”. Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з’явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, “сьогодні малюк сам почистив зуби”. Тоді він буде знати, що хороші оцінки – це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести “двійку”, коли буде ходити до школи.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще – майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не “ліпіть” вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі “хвости”, годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити її читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого – відсутність “конкуренції” вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті – хороший стимул для “відсталого” першокласника навчитися читати трохи швидше.

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам’ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий – нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, “зібрати” в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь – хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Анкета для батьків

1. Ім 'я, по- батькові і прізвище дитини, дата народження

2. Національність дитини:

3. Особливості характеру дитини: позитивні і негативні риси:

4. Який у неї слух, зір?

5. Які хронічні захворювання є у дитини?

6. Прізвище, ім 'я, по-батькові батька:

освіта: місце роботи, телефон:

7. Прізвище, ім 'я, по-батькові матері:

освіта: місце роботи, телефон:

8. Сім 'я повна чи ні? Якщо ні, з ким проживає дитина?

9. Якщо мама виховує дитину одна, чи є у неї статус "одиначка"?

10. Домашня адреса, телефон:

11. Скільки дітей у сім "і, хто? Скільки їм років? Де навчаються?

12. Чи відвідує дитячий садок? Якщо так, його назва?

13. Чи є у батьків посвідчення:

а) чорнобильці б) інваліди в) афганці г) інші

14. Якими пільгами користуєтесь? Вкажіть назву?

Просто про складне.

женя — Wed, 15 Aug 2018 07:08:44 GMT

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями.
Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем,
учнем і батьками.
Концепція «Нової української школи»
Початок навчання у школі – виз- начний переломний момент у житті кожної дитини. Безпечне й безтурботне життя дошкільника
змінюється і наповнюється вимо- гами, обов’язками і обмеженнями: кожен день треба ходити до школи, систематично і напружено пра- цювати, слідувати нормам і прави- лам шкільного життя, виконувати рекомендації вчителя.
Що будуть вивчати у новій школі? Чи комфортно буде маленькому
школяреві? Ці та інші питання непокоять кожного з батьків учнів, які сядуть за шкільні парти в 2018 році та вчитимуться у новій українській
школі.
Кожна дитина неповторна,
наділена від природи унікальними
здібностями, талантами та
можливостями.
Місія Нової школи –
допомогти розкрити та розвинути
здібності, таланти і
можливості кожної дитини на
основі партнерства між учителем,
учнем і батьками.
Концепція «Нової української школи»
Початок навчання у школі – виз- начний переломний момент у
житті кожної дитини. Безпечне й
безтурботне життя дошкільника
змінюється і наповнюється вимо- гами, обов’язками і обмеженнями:
кожен день треба ходити до шко- ли, систематично і напружено пра- цювати, слідувати нормам і прави- лам шкільного життя, виконувати
рекомендації вчителя.
Що будуть вивчати у новій школі?
Чи комфортно буде маленькому
школяреві? Ці та інші питання непокоять
кожного з батьків учнів, які
сядуть за шкільні парти в 2018 році
та вчитимуться у новій українській
школі.
Концепція «Нової української школи»
передбачає докорінне перезавантаження
шкільної освіти, спрямоване
на формування успішного,
ініціативного, громадсько-активного
учня.
3
Навіщо зміни?
Сучасні діти потребують іншого
ставлення до них з боку дорослих.
Наші діти повинні вчитись мислити
самостійно, вміти формувати власну
думку, яку вчитель має поважати.
Школа сприятиме виробленню
у дітей чітких життєвих цінностей,
що допоможуть розібратися у
великій кількості інформації, якою
переповнений світ. Головне завдання
вчителів початкової школи у тому,
щоб «школа стала для дітей школою
радості, а для батьків – школою спокою».
Що ж зміниться у шкільному
житті?
Основною новацією початкової
школи є інтегративний підхід,
коли навчальний матеріал буде
інтегруватися в змісті споріднених
предметів (на прикладі одного
4
об’єкту чи явища дається поняття
з різних навчальних предметів). Завдяки
цьому в учня складатиметься
цілісна картина навколишнього світу
і зменшиться кількість навчальних
предметів (з 9 до 6).
Обсяг вивчення окремих освітніх
галузей, як-от, мовно-літературна чи
математична, не зменшиться – просто
зміниться спосіб подачі. Повсякденне
навчання стане цікавим та успішним.
У майбутньому це допоможе сформувати
інтерес учнів до математично-природничих
дисциплін.
Роль учителя зміниться. Крім
передачі знань вчитель буде сприяти
формуванню позитивної самооцінки,
розвивати ключові навички для життя.
Зокрема, будуть виховуватися
цінності свободи і відповідальності,
почуття безпеки, вміння формува- ти і відстоювати власну точку зору,
слухати інших, ділитися, досягати
компромісів. Разом з учителем учні
братимуть участь в розробленні та
дотриманні правил поведінки у класі.
У новій українській школі
вчителі будуть використовувати
діяльністний підхід до організації
освітнього процесу: не механічне
заучування правил, формул, дат і
текстів, а розуміння закономірностей
явищ і процесів, вміння використати
набуті знання у повсякденному житті,
здатність працювати у команді, кри-
5
тично оцінювати інформацію, події,
свої вчинки.
Нова школа працюватиме на засадах
«педагогіки партнерства». Це
спілкування, взаємодія та співпраця
між учителем, учнем і батьками,
однодумцями, рівноправними
учасниками освітнього процесу,
відповідальними за результат. Школа
допомагатиме батькам у кращому
розумінні процесів фізичного, розумового
та духовного розвитку дитини,
виборі найбільш ефективних
способів виховання в дитини сильних
сторін характеру відповідно до
індивідуальних особливостей.
Педагог має визначити схильності
та здібності дитини до тих чи інших
предметів для цілеспрямованого розвитку.
Учнів залучатимуть до різного
роду ігор, реалізації дослідницьких
проектів, групових занять тощо. Навчання
має бути цікавим для дітей,
6
щоб в учнів не пропав інтерес до
школи. Школа має на меті сформувати
особистість, здатну в майбутньому
аналізувати та розв’язувати складні
завдання.
Батьки зможуть співпрацювати з
учителем у такий спосіб:
• брати участь у постійному діалозі,
у тому числі – у батьківських зборах.
• організовувати додаткову комунікацію
(групи в месенджерах,
інформаційні розсилки, “чайні
зустрічі”, обміни книжками т
7
з учителем, дитина бачить, що всі
значимі для неї дорослі піклуються
про неї. Відтак, зростає її самоповага.
Об’єднання зусиль учителів і батьків
сприяє особистісному зростанню дитини
і полегшує засвоєння матеріалу.
Ось чому важливо зробити школу і
дім одним цілим для дитини.
Виховання не буде зведено лише
до окремих «занять із моралі». Виховання
сильних рис характеру дитини
буде здійснюватися через особистий
досвід, на засадах поваги до
прав людини, демократії, підтримки
добрих ідей. Важливо, що у школі
буде створюватися атмосфера довіри,
доброзичливості, взаємодопомоги і
взаємної підтримки при виникненні
труднощів у навчанні та повсякденному
житті.
Нова школа передбачає зміни у
структурі. Загальна тривалість навчання
повної загальної середньої
8
освіти збільшиться до 12 років: 4
роки – початкова освіта (1 – 4 класи),
5 років – базова середня освіта (5 – 9
класи) і 3 роки - профільна середня
освіта (10-12 класи). Починатимуть
вчитися діти, як правило, з шести
років. Діти з особливими потребами
зможуть вступати до школи у віці
фізичної готовності.
Навчання буде організовано за
єдиним стандартом без запровадження
предметів із поглибленим рівнем.
Це дозволить уникнути соціального
розшарування та відбору дітей у молодшому
шкільному віці.
Початкова освіта ділитиметься на
два цикли: 1-2 класи - адаптаційноігровий;
3-4 класи - основний цикл,
з навчанням по предметах, частину з
яких будуть оцінювати.
Перший цикл початкової освіти допоможе
учневі звикнути до шкільного
життя. Навчання буде організовано
9
через діяльність, ігровими методами
як у класі, так і поза його межами.
У другому циклі початкової
освіти буде формуватися почуття
відповідальності й самостійності.
У процесі навчання будуть використовуватися
методи, які вчать робити
самостійний вибір, пов’язувати
вивчене з практичним життям, враховуючи
індивідуальність учня.
Частина предметів передбачатиме
оцінювання.
Оцінка – як рекомендація, а не як
покарання.
Навчальні досягнення учнів перших
класів з усіх навчальних предметів
(як і до того) не оцінюються в балах, а
підлягають словесному оцінюванню.
В 1-2-му класах буде запроваджено
описове формувальне оцінювання,
традиційних оцінок у балах не буде.
Наразі частина батьків вимагає
оцінок. І вчителі їх ставлять. Іноді у
балах, іноді замінюють оцінки іншими
зовнішніми атрибутами (зірочками,
сонечками тощо). Але оцінка часто не
відображає реальний рівень знань, а
лише створює психологічний стрес
для учня. Задля уникнення стресу
учителям запропоновано не озвучувати
оцінки на батьківських зборах і
в класі: вчитель надасть інформацію
про навчальні досягнення учня особисто
його батькам.
10
Оцінки учнів слугуватимуть для
аналізу здібностей учня, вони носитимуть
рекомендаційний характер.
Вчитель постійно вестиме спостереження
за навчальним ростом учнів
вже з перших днів навчання в школі.
За результатами спостереження
вчителі дізнаватимуться, кому з учнів
потрібно більше допомагати, а батьки
краще розумітимуть особливості
розвитку своєї дитини. Невід’ємною
частиною процесу оцінювання є формування
здатності учнів самостійно
оцінювати власне зростання.
Кожен день навчання у початковій
школі розпочинатиметься «ранковими
зустрічами», під час яких діти
будуть знайомитись з тематикою
дня, ділитися власним досвідом,
обмінюватись щоденними новинами.
Обмін інформацією допомагає розвивати
навички, які дають змогу навчатися
впевнено говорити й слухати.

11
Вчителі визнають особливу роль
ранкової зустрічі в житті дітей і
присвячують 15–25 хвилин на по- чатку дня, аби створити пози- тивну атмосферу в учнівському
колективі на весь навчальний день
у школі. Обов’язковим елементом є
фізкультхвилинки, які проводяться
через кожні 15 хвилин уроку.
Освітнє середовище організоване
таким чином, щоб кожна дитина по-
12
чувала себе у класі затишно і безпечно,
а кожен клас відображав ту
спільноту дітей, яка там навчається.
Водночас, будуть і місця, де дитина
зможе побути наодинці. Парти в класі
можуть переставлятись в залежності
від виду роботи.
Навчання буде вдалим, якщо
до участі у навчально-виховному
процесі активно будете долучатись і
ви, батьки, адже ви – перші вчителі й
найкращі знавці своєї дитини.
Пропонуємо декілька порад батькам
першокласників, які допоможуть
дитині адаптуватися до нових умов,
уникнути складностей у відносинах,
дозволять зробити успішними перші
кроки учня у шкільному житті:
- підтримуйте першокласника в
його бажанні домогтися успіху. В
кожній справі обов’язково знайдіть,
за що можна його похвалити.
Пам’ятайте, що похвала й емоційна
підтримка («Молодець! Ти так добре
впорався!») здатні помітно
підвищити інтелектуальні досягнення
людини;
- не лякайте школою. Ні в якому
разі не ведіть при дитині розмови,
що у нього «закінчилося дитинство»,
не жалійте його: мовляв, бідненький,
починаються трудові будні. Навіть
жартома не лякайте школою;
13
- вислухавши зауваження вчителя,
не поспішайте сварити дитину,
постарайтесь, щоб ваша розмова
з вчителем проходила без дитини.
Візьміть до уваги позиції обох сторін
і не поспішайте з висновками. Якщо
вас щось турбує в поведінці дитини,
його навчальних справах, не соромтеся
звертатися за порадою і
консультацією до вчителя або психолога;
- розмовляйте з дитиною, розвивайте
її мовлення. Будьте в курсі,
взнавайте кожного тижня, що дитина
вивчає, які у неї успіхи, над чим
ще треба попрацювати. Запасіться
терпінням, приємно, якщо є успіхи,
якщо немає – це не трагедія;
- враховуйте, що навіть «зовсім
великі» діти (ми часто говоримо: «Ти
вже великий!» 6 - 7 річній дитині)
дуже люблять казку перед сном,
пісеньку, лагідне погладжування.
Все це заспокоює їх, допомагає зняти
напруження, накопичене за день,
спокійно заснути;
- завжди будьте уважними до стану
здоров’я дитини, коли щось її турбує:
головний біль, поганий загальний
стан. Найчастіше це показники втоми,
перевантаження;
- ключ до серця дитини лежить через
гру. Саме в процесі гри ви зможете
передати їй необхідні навички,
14
знання, поняття про життєві правила
та цінності, навчите краще розуміти
один одного. У першокласника повинно
залишатися досить часу і для
ігрових занять;
- вам буде потрібне терпіння.
Ентузіазм перших днів швидко проходить,
його місце займає втома. Часті
нарікання на дитину чи порівняння з
іншими можуть розвинути комплекс
неповноцінності. Дитина має відчути,
що ви завжди її любите, завжди їй допоможете
та підтримаєте;
- зацікавлюйте дитину в навчанні,
але у цьому слова «треба вчитися» не
помічники, необхідно дати відчути,
що дізнаватися щось нове - це захоплююче
і корисно;
- постійно цікавтеся шкільним
життям дитини, вона повинна знати,
що вам не байдуже, що відбувається
в школі, в класі, що у неї виходить,
а що ні, необхідна ваша підтримка і
співпереживання;
- щиро цікавтеся думкою дитини,
тільки так ви зможете сформувати
в неї правильну життєву позицію. І
пам’ятайте: те, що здається вам не
дуже важливим, для вашого сина чи
дочки може виявитися подією, що
хвилює весь день;
- позитивну мотивацію вашій
дитині створять ваше спокійне
15
і радісне ставлення до школи,
відсутність завищених вимог до
успіхів дитини, позитивні розповіді
про школу, відсутність страху дитини
перед можливою помилкою, розвинений
пізнавальний інтерес до навколишнього
світу.
Кожна дитина неповторна,
наділена від природи унікальними
здібностями, талантами та можливостями.

Місія Нової української школи –
допомогти розкрити та розвинути
здібності, таланти і можливості кожної
дитини на основі партнерства між учителем,
учнем і батьками.
Ключ до успіху - розуміння
труднощів дитини і спокійна
батьківська впевненість в її можли- востях. З такою підтримкою дитина
буде відчувати себе в безпеці і легше
впорається з будь-якими трудноща- ми.

ПЕРШИЙ КЛАС 2018-2019н.р.

женя — Wed, 15 Aug 2018 06:56:46 GMT

Нова українська школа: що чекає майбутніх першокласників та їх батьків?
Віддавати цього року дитину до школи чи хай ще посидить? Що там в новій школі буде? А чи потягне моя дитина? Ці та інші питання сьогодні цікавлять батьків майбутніх першокласників.

“Уявіть, що ви посилаєте космонавтів на незнайому планету. Яка підготовка в них має бути? Ерудиція або вміння аналізувати нові дані та робити висновки? Старанність чи здатність швидко приймати рішення? Вузька спеціалізація, яку невідомо чи можна буде застосувати там, або ж вміння вчитися нового?
Сучасні діти працюватимуть у світі, який ми не в змозі детально передбачити, бо швидкість змін зростає.
Але якщо 50 років тому дорослі навіть фантазувати не могли, що їхні нащадки житимуть у світі гаджетів та віртуальної реальності, нині є хоча б ця впевненість: майбутнє з робототехнікою, біоінженерією і нейронауками якісно відрізнятиметься від усього, що ми знаємо.
На думку американського футуролога Томаса Фрея, до 2030 року у світі стане менше на 2 млрд вакансій, бо професії застаріють. Тож дітей, немов космонавтів, варто вчити покладатися на свої сили, адаптуватися до нового та ефективно взаємодіяти.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій, – ось хто поведе українську економіку вперед у ХХІ столітті.
Нова українська школа (далі – НУШ) спрямована лише на дитину. Основною і центральною ідеєю Держстандарту є ДИТИНОЦЕНТРИЗМ! Що це таке і чим це загрожує нашим дітям і їх батькам?
Вся робота вчителя направлена на розвиток учня, на мотивацію його до навчання, до бажання розвиватися, досліджувати, пізнавати та рости.
Тож яким має бути вчитель, щоб підготувати дітей, які, у свою чергу, будуть готові до викликів 2030-го?
Одна з обов’язкових рис такого викладача — здатність постійно розвиватися та навчатися.
Наскрізні вміння , якими володітимуть діти в НУШ:
РОЗВ’ЯЗУЮ ПРОБЛЕМИ;
КРИТИЧНО МИСЛЮ;
ТВОРЧО МИСЛЮ;
СПІВПРАЦЮЮ;
ЕФЕКТИВНО СПІЛКУЮСЯ;
ДОСЛІДЖУЮ;
ЧИТАЮ ВДУМЛИВО;
РОЗВИВАЮ ВЛАСНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ.
Батькам треба налаштувати дітей на позитивне ставлення до школи і ні в якому разі не залякувати і не боятися самим!
Держава подбала про якісну підготовку вчителів до змін. В усій Україні проходить очне і дистанційне навчання вчителів майбутніх перших класів.
Тож шановні батьки, не хвилюйтеся, не бійтеся і не панікуйте, ваші діти потраплять в надійні руки.
Для них в новій українській школі навчання буде легким і цікавим, оцінки не ставитимуться, домашні завдання не задаватимуться, уроки проходитимуть як в класі, так і на подвір’ї . Кожен день починатиметься з Ранкової зустрічі, де діти обмінюватимуться новинами та інформацією.
Час змін настав, тож давайте сміливіше дивитися у завтрашній день! Хай у ваших дітей буде щасливе дитинство, а у вас буде спокійно на серці! Успіхів всім нам!

Першокласні першокласники

женя — Mon, 03 Feb 2014 17:38:44 GMT

Як підготувати дитину до школи?

женя — Mon, 13 May 2013 17:25:47 GMT

Олександр КОЧЕРГА,
кандидат психологічних наук, доцент, заст. директора інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

Як підготувати дитину до школи

Лютий місяць у шкільному календарі посідає особли¬ве місце, адже саме з цього періоду педагоги замислюють¬ся над прийомом майбутніх першокласники . Конкурен¬ція вступу до школи майбутніх школярів набирає обертів серед батьків, вихователів, учителів.
Складне і неоднозначне питання для батьків та вчите¬лів — коли дитина має йти до школи? На нього досить непросто відповісти. Але кожен учитель та батьки шука¬ють цю відповідь, спираючись на власні критерії, а це, в свою чергу, може призвести до викривленого та спотворе¬ного бачення можливостей дитини. Оманливо вигляда¬ють в очах учителів та батьків певні пізнавальї’ і досягнення дитини, що веде до перебільшення дитячих можливостей. Як відомо, у дитини віком 4—7 років активно діє пам'ять, вона, як губка, "всмоктує" все, що бачить, чує. до чого тор¬кається. Потужно діють мислення, почуття та уява дитини, допомагаючи їй розв'язувати ті чи інші завдання пізна¬вальної, художньо-естетичної, фізичної діяльностей.
Але все це діє за умови, коли батьки уважно ставляться до цих процесів. Батьки мають знати, чим "дихає" їхня дитина. Не тотальний контроль дитини, а продуманий супровід — саме цього їй не вистачає від батьків та педаго¬гів. Особливо на ие треба зважити перед тим, як віддати дитину до школи.
Запропоновані нижче методики — лише перший погляд на прийняття відповідного рішення, проте не вирішальний. Це швидше допомога для концентрації вашої уваги, ша¬новні вчителі і батьки, на тих проблемах, які виникають у дитини. Ваше завдання - допомогти дитині їх подолати. Але якщо часу для цього у вас не вистачатиме і дитина не вирішить своїх проблем, не поспішайте вести її до школи. Проконсультуйтеся з вихователем дитсадочка, дитячим психологом та дільничним лікарем.
Важливо, щоб оцінка потенціалу готовності дитини до школи була різноплановою і не грунтувалася тільки на показниках календарного віку чи жагучому бажанні бать¬ків будь-що віддати її до школи.
Запропоновані тести — це перевірка педагогом наяв¬ного потенціалу дитини, який повинні визначити батьки. Саме вони найкраше знають своїх дітей, а отже, мають допомогти вчителеві познайомитись і краще зрозуміти майбутніх учнів.
Тепер ви можете приступати до обстеження. Але пам'ятайте про дотримання процедур проведення тестів. Тести в неумілих руках та "гарячих" головах - небезпечна зброя, яка, замість допомоги, нашкодить дитині. Тому пам'ятайте про це, шановні вихователі та батьки. Отримані результати у жодному разі не можна розглядати як вста¬новлення певного "діагнозу" дитині. їх варто аналізувати як очевидну тенденшю розвитку дитини, яку з вашою допо¬могою, під пильним керівництвом досвідченого дитячого психолога, можна скоригувати протягом деякого часу.
Публікуючи ці тести, сподіваємося на вашу мудрість, толерантність, витримку і, найголовніше, — віру у вашу дитину, її сили, унікальність та неповторність. Тому будьмо обережні, порівнюючи її з іншими, це досить небезпечно і може призвести до втрати у ваших очах дитячої індивіду¬альності і неповторності (але все, що викликатиме у вас занепокоєння за результатами обстеження дитини має бути прокоментовано дитячим психологом і, можливо, додатково дообстежено).
Чи готова ваша дитина до школи цього року?
(тести для батьківської експертизи)
Щоб правильно організувати процедуру тестування, а також перевірити себе як експериментатора, рекомендуємо взяти до уваги такі поради.
1. Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Ие дасть змогу зняти зайве напруження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися процесом і не хвилюватиметься щодо можли¬вих помилок.
2. Створіть сприятливі умови. Перевірте, чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи не відволікає її шось від роботи.
3. Переконайтеся, що дитина добре почувається (нагодована, бадьора, спокійна).
4. У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не під-давайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.
5. Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.
6. Не виправляйте помилок. Завершуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. Під час розв'язання останнього завдання можете підказувати дитині, але бали не ставте.
7. Давайте завдання невеликими блоками, на розв'я¬зання яких необхідно не більше ЗО хвилин, з перервами.
Намагайтеся дотримуватися наступної схеми: легкі — важкі - легкі — відпочинок. У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, яких дитина може припуститися через перенапруження.
Ви маєте пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:
1. Психологічні тести не мають оцінки "добре" чи "погано". Найбільше, що може дати тест, це можливість порівняти рівень розвитку вашої дитини з іншими дітьми того самого віку та статі.
2. В основі тестів лежить вірогідність, тому стовідсот¬кові висновки робити не варто.
3. Людина — істота цілісна, отож із результатів анкету-вання про особистість необхідно судити у цілому.
4. Будь-який результат — це інформація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів ("у дитини погана пам'ять"), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.
Отже, які тести пропонуються батькам?
Тест "Сформованість вольових навичок"
Цей тест дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові уміння — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок.
1. Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні звички (чистить зуби вранці та ввечері, миє руки перед їдою)?
а) Робить завжди сама, без нагадування;
б) робить завжди, але інколи треба підказувати;
в) без нагадування не робить.
2. Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а) Постійно допомагає;
б) часто;
в) дуже рідко.
3. Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (приготувати бутерброд, одягнутися по погоді, зав'язати шарф)?
а) Є в достатній мірі;
б) є деякі;
в) немає.
4. Чи може дитина утримувати увагу впродовж 15-20 хвилин на самоті (під час читання вголос, малювання, гри)?
а) Дуже часто;
б) вдається зрідка;
в) не може.
5. Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не ласує перед їдою цукерками, хоч вони їй доступні; не вередує, коли старші щось заборонили)?
а) Уміє в достатній мірі;
б) зрідка;
в) не вміє.
6. Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а) Як правило, поводиться добре;
б) уміє, але робить не завжди;
в) не вміє.
7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухати музику, малювати, вивчати мови, конструювати, ліпити з пластиліну?
а) Усі досить стійкі;
б) інтереси є, але весь час змінюються;
в) такі інтереси відсутні.
8. Чи вміє дитина поводитись у товаристві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?
а) Так;
б) уміє, але інколи доводиться нагадувати;
в) не вміє.
9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, харчування)?
а) Так;
б) дотримується, але інколи порушує;
в) недотримується.
10. Якщо дитина про щось запитує, чи завжди вона вислуховує відповіді?
а) Як правило, з цікавістю слухає пояснення;
б) інколи відволікається;
в) буває просто запитує, не потребуючи відповіді.
11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити.
а) Завжди;
б) тільки після нагадування;
в) не прибирає.
Інтерпретація результатів.
Перший варіант відповіді (а) в кожному запитанні оцінюється 3-ма балами, другий (б) — 2-ма, третій (в) — 1 балом. Потім знаходять суму балів з усіх одинадцяти запитань. Рівень сформованості вольових навичок визна¬чається за такими критеріями: >
• високий — 33—27 балів;
• добрий — 26—22 бали;
• середній — 21 — 18 балів;
• низький — 18 і менше балів,
Тест "Чи готові ви віддати дитину до школи?"
1. Гадаю, що моя дитина навчатиметься гірше за інших дітей.
2. Побоююся, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.
3. На мій погляд, чотири уроки — це непомірне наван-таження на малюка.
4. Важко бути впевненим, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.
5. Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку', коли вчителька - її рідна мати.
6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.
7. На мою думку, діти в цьому віці ще не здатні дружити.
8. Навіть думати боюся про те, що моя дитина обходи-тиметься без денного сну.
9. Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається незнайома доросла людина.
10. Моя дитина ніколи не ходила у дитячий садок і весь час проводила з мамою.
11. Початкова школа, на мою думку, рідко здатна навчити чогось дитину.
12. Мене непокоїть, що однокласники глузуватимуть з моєї дитини.
13. Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
14. Маю сумніви, що вчителька зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
15. Моя дитина часто каже: “Мамо, ми підемо до школи разом!"
Впишіть свої відповіді в таблицю: якщо ви згодні з твердженням, поставте хрестик у клітинці, якщо не згодні - залиште її порожньою.
... І II III IV V
1) 2) 3) 4) 5)
_ 7) 8) Ч) 10)
11) 12) 13) 14) 15)
Усього:

А тепер підрахуйте, скільки хрестиків з'явилося у кож¬ному стовпчику і підсумуйте.
• до 4 балів — це означає, шо у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо го¬тові до шкільного життя вашої дитини);
• 5—10 балів — краше підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;
• 10 і більше балів - було б непогано порадитися з дитячим психологом.
А тепер звернімо увагу на те. у яких стовпчиках 2 чи З хрестики.
I — необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, тонку моторику.
II — необхідно звернути увагу на те. чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми.
III - передбачаються труднощі, пов'язані зі здоров'ям дитини, але ще є час для загартування та спеціальних процедур.
IV — є побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем, треба пограти з нею в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою.
V —дитина дуже прив'язана до матері, можливо, краше віддати її в клас із малою наповненістю чи перенести вступ до школи на один рік. У будь-якому випадку корисно пограти з дитиною у школу.
Щоб ви особисто могли оцінити підготовленість дитини, пропонуємо такий тест.
Тест "Чи готова дитина до школи?"
1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає вона про те, що у школі багато про що дізнається і навчатися їй буде цікаво?
3. Чи може ваша дитина самостійно, без примусу займатися справою, яка потребує зосередженості впро¬довж ЗО хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
4. У присутності незнайомих людей паша дитина анітрохи не соромиться?
5. Чи вміє ваша дитина за картинкою складати розпо¬віді щонайменше з п'яти речень?
6. Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?
7. Чи вміє вона відмінювати іменники за числами?
8. Ваша дитина читає по складах або цілими словами?
9. Чи рахує вона до 10 і у зворотному порядку0
10. Чи може розв'язувати прості задачі на віднімання і додавання одиниці?
11. Чи правильно, шо ваша дитина має “тверду руку”?
12. Вона любить малювати і розфарбовувати картинки?
13. Ваша дитина вміє користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
14. Чи може вона за хвилину зібрати пазли з п'яти частин?
15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
17. Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку' тощо?
18. Чи здатна вона розуміти і точно виконувати сло¬весні інструкції?
Результати тестування залежать від кількості позитив¬них відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15-18 - дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювати, а шкільні труднощі, якщо і виник¬нуть, можна легко подолати;
10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше - почитайте спеціальну літературу, пос-тарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.
Тест "Чи хочу я до школи?"
1. Коли я піду до школи, у мене з'явиться багато нових друзів.
2. Мені цікаво, які в нас будуть уроки.
3. Думаю, що запрошуватиму на свій день народження весь клас.
4. Мені б хотілося, шоб урок тривав довше, ніж перерва.
5. Цікаво, шо у школі пропонують на сніданок?
6. Коли я піду до школи, то буду добре навчатися.
7. Найкраще у шкільному житті - це канікули.
8. Гадаю, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.
9. Мені хочеться до школи, тому що багато дітей із мого будинку (моєї вулиці) вже навчаються.
10. Якби мені дозволили, я б пішов(ла) учитися вже торік.
Інтерпретація результатів:
1—3 бали — ваша дитина думає, що їй непогано живеться і без школи. Варто замислитися!
4-8 балів - їй хочеться до школи. Тільки для чого? Якщо більше балів у першій п'ятірці запитань, то ваша дитина, в основному, мріє про нові ігри і друзів. Якщо більше балів у другій п'ятірці запитань, то вона цілком уявляє собі основне призначення школи, і воно не викликає у неї відрази.
9-10 батів — дуже добре, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на наступні 10—12 років! Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи — це комплекс здібностей, шо піддаються корекції. Ось деякі поради, які варто врахувати під час підготовки дитини до школи.
Чи правильно ви виховуєте дитину?
• Чи подобається вам, що ваша дитина чепуриться вже з дитинства?
• Чи вмієте спокійно відповідати своїй дитині на запитання, пов'язані зі стосунками чоловіка і жінки?
• Чи цілуєте і гладите свою дитину після того, як їй виповнилося п'ять років?
• Чи наполягаєте на тому, щоб дитина сама прибирала за собою іграшки?
• Чи здатні у присутності дитини визнати свою помилку?
• Чи поважаєте право дитини на особисту таємницю?
• Чи є у вас звичка повторювати "А от у мій час..." чи "Дитина повинна тримати язик за зубами"?
• Чи ділитеся з дитиною радощами і прикрощами?
• Чи караєте дитину забороною дивитися телевізор?
• Чи знаєте напевне, як дитина проводить дозвілля без вас
.

• Якби хтось створив робота-вихователя, який би замінив батьків та ідеально виховував дітей, чи придбали б ви таку машину?
• Чи критикуєте дитину у присутності сторонніх?
• Як стиль виховання впливає на особливості спілку¬вання дитини?
Психологами і педагогами давно помічено, що надмірні утиски спонукають до захисно-агресивної реакції дитини за відсутності довіри до інших людей, або навпаки — до надмірної лякливості, нездатності постояти за себе. І те, й інше призводить до великих неприємностей у школі.
З іншого боку, потура-іьний стиль теж порушує пра-вильне оцінювання дитиною ситуації: вона не знає, що можна, а чого не можна.
Уседозволеність — так би мовити, ведмежа послуга дитині, якій доведеться зіткнутися з правилами поведінки і вимогами у школі.
Правильне виховання побудоване на взаємній повазі та довірі в родині: дитину не слід привчати до панібратських стосунків з батьками, які, передусім, не повинні поводи¬тися інфантильно, провокуючи неповагу з боку дитини.
Поради батькам: як підготувати дітей до школи
Психологічна готовність дитини до шкільного життя полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склали¬ся психологічні риси, властиві школяреві.
У дошкільному ж віці виникають лише задатки такого перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою та діяльністю, достатній рівень розумового розвитку і розвитку мовлення, наяв¬ність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання. Що можна і чого не можна робити до школи?
Зовсім не слід:
• змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
• оцінювати все, що робить малюк, так, як оцінюється діяльність учня;
• "проходити" з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Необхідно:
• прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, нав¬чити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
• навчити її долати труднощі, планувати свої дії, ціну¬вати час;
• учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгод-жувати з бажаннями інших людей, прагнуги реально оці-нювати свої дії і досягнення.
Проаналізуйте світогляд дитини, знання про довкілля, якими вона володіє, від найближчих його явищ, які вона безпо¬середньо засвоїла, і до пода.гьшііх, які засвоиа, коли пощастило подорожувати з батьками, з вишихрозповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо:
• що знає дитина про себе (прізвище, ім’я, адресу), про свою родину (як звати батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
• що знає про явища природи: пори року, їх послідов¬ність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати по порядку пори року), місяці кожної пори року, їх загальна кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про Сонце, дощ, сніг, урожай, що таке борошно, цукор і як їх виробляють, із чого печуть хліб;
• що знає дитина про світ;
• улюблені книжки, музика, вірші, казки, оповідан¬ня, письменники, художники, композитори;
• що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які вони бувають вдома і на роботі, на вулиці — за своєю вихованістю—невихованістю; добротою, чуйністю-байду- жістю; яких людей треба поважати, а яких уникати; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;
• що знає дитина про сучасну техніку, транспорт. Перш ніж почати читати, дитина має навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє, тобто навчитися робити звуковий аналіз слів.
Незалежно від результатів, отриманих у тестах (нам, дорослим, важливо створити найсприятливіші адаптаційні умови для початку7 навчання), дитина має право на освіту і захист своїх інтересів в освітньому процесі. Про це гово¬риться у підсумкових документах Всесвітньої конференції з особливих потреб в освіті (у Саламанкській декларації і Програмі дій щодо навчання осіб з особливими освітніми потребами):
"Ми віримо і проголошуємо, що:
• кожна дитина має фундаментальні права на освіту, і їй має бути надана можливість досягти і зберегти прий¬нятний рівень освіти.
• Кожна дитина має притаманні тільки їй психологіч¬ні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби.
• Освітні системи мають бути організовані таким чи¬ном, щоб навчальні програми враховували всю широту палітри цих особливостей та потреб.
• Діти з особливими навчальними потребами повинні мати доступ до загальноосвітніх шкіл, які мусять присто¬суватися завдяки спроможностям дитиноцентристської педагогіки до роботи з їхніми потребами.
• Загальноосвітні школи такої інклюзивної орієнтації є найдієвішим засобом подолання дискримінаційних сто¬сунків, створення відкритого суспільства і досягнення освіти для всіх...".
Шановні вчителі та батьки, ви ознайомилися з особ-ливостями підготовки дитини до школи і помітили певну тенденцію, яку необхідно оцінити і прийняти зважене рішення — чи має цього року ваша дитина вступати до школи, чи може варто ще зачекати.
З метою її якісної інтерпретації варто звернутися до психолога, який проведе додаткове обстеження дитини і прокоментує отримані результати. Тим часом хочемо нага-дати, що всі наведені тут методики мають співвідноситися з реальним фізичним станом дитини. Тому має відбутися обов'язкове медичне обстеження у поліклініці.
Основним показником готовності дитячого організму, його дозрівання є так звана зубна зрілість. Якщо на момент вступу до школи у дитини немає від 1 до 5 сталих зубів, то не варто поспішати віддавати її до школи (див. Почат¬кова школа № 2, 2009, с. 55—59).
Пам'ятаймо, навчання у школі має бути бажаною, очі-куваною, радісною подією, бо як кажуть у народі: "поча¬ток — то половина справи".
Навчання дитини триватиме одинадцять років, тому, вирішуючи питання вступу їїдо школи, варто діяти за відомою народною мудрістю — "сім разів відміряй і один відріж".^54

gthi

женя — Sun, 12 May 2013 17:37:46 GMT

fdytyyet